Справа № 2-523/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

9 червня  2010 р.                         Ленінський  районний  суд  м. Запоріжжя  у складі:

головуючого-судді  Лихосенко  М.О.,

при  секретарі Череп  М.О.

     розглянув у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Запоріжжя   цивільна  справа  за позовом  ОСОБА_1  до  ВАТ «Запорізький  виробничий  алюмінієвий  комбінат»  м. Запоріжжя  про  визнання  незаконним  звільнення  з  роботи, зміні  формулювання  причин  звільнення, відшкодуванні  моральної шкоди.

                                                        в с т а н о в и в:

        Позивач  ОСОБА_2  звернувся  до  суду з  позовом  до ВАТ «ЗАЛК»  м. Запоріжжя про  визнання  незаконним  наказу  про  його  звільнення  з  роботи 02-1998/К  від 29.07.09р.  по  ст. 40 п.1  КЗпП  України в  зв'язку   невідповідністю працівника, що виявилася, виконуваній  роботі  за станом  здоров'я,  зміні  формулювання  причини  звільнення  на  п.2 ст. 40 КЗпП України в  якому  вказав, що з 13.02.84Р. працював  у  відповідача машиністом  тепловозу  залізничного  цеху.

      Наказом відповідача 02-1998/К  від 29.07.09р.  він  був  звільнений з  роботи  за  п.1  ст. 40  КЗпП  України у зв'язку із з  невідповідністю  працівника, що виявилася, виконуваній  роботі  за станом здоров'я, що перешкоджає виконанню  даної  роботи, з  виплатою  вихідної  допомоги  у розмірі  середньомісячного  заробітку, про  що  в  його  трудовій  книжці  зроблено  запис-9. Трудова  книжка  йому  була  видана 3.08.09р.

      Вважає   вказаний наказ   щодо  підстав   його  звільнення було  прийнято  з  порушенням   норм  законодавства  про  працю тому, що відповідно  до п.1  ст. 40  КЗоТ  України трудовий  договір, укладений  на  невизначений  строк  може  бути  розірвано адміністрацією  підприємства  у  випадку змін  в  організації  виробництва та  праці, в  тому  числі  ліквідації, реорганізації підприємства, скорочення  численності або штату працівників. Положення  ст.. 40 п.1  КЗпП  України  не  містять  таких  підстав звільнення, як  у  зв»язку із  виявленою  невідповідністю  виконуваній  роботі  за  станом  здоров»я.

      Звільнення  за  станом  здоров»я  можливе  з  підстав п.2  ст. 40  КЗпП  України.

      Просить  визнати незаконним  наказ  відповідача 02-1998/К від 29.078.09р. в  частині  підстав  його  звільнення  по  п.1  ст. 40  КЗпП  України  у  зв»язку  із  виявленою  невідповідністю  робітника  виконуваній  роботі  за  станом  здоров»я, змінити  формулювання  причини  звільнення  на  п.2  ст. 40  КЗпП  України  у  зв»язку  із  виявленою  невідповідністю робітника  виконуваній  роботі  за  станом  здоров»я  та  забов»язати  відповідача  внести в  його  трудову  книжку  відповідний  запис.

       Крім  того, позивач  вказав, що  неправомірними  діями  відповідача  йому  спричинено  і  моральну  шкоду. Отримавши  трудову  книжку  з  неправильним  формулюванням  причини  його  звільнення, він  звертався  до  адміністрації з  вимогою  внести  відповідні  зміни, однак  добровільно  вирішити  це  питання  відповідач  відмовився, внаслідок  чого  він  вимушений  був  звертатися  до  суду. Він  хвора  людина,  інвалід 2  группи та  така  позиція  відповідача погіршує стан  його  здоров»я.

       Просить  стягнути  з  відповідача  на  його  користь в  рахунок  відшкодування  моральної  шкоди 2000 грн.

        Представник  позивача в судовому  засіданні  підтримав позовні  вимоги.

        Відповідач   заперечує проти  позову, суду  пояснив, що  ОСОБА_1 працював  у  них з 13.02.84р. по 1.08.09р.  машиністом  тепловозу  залізничного  цеху.

         24.07.09р. у  відділ  кадрів  комбінату  надійшла  службова  записка  з проханням  підібрати  йому  роботу, оскільки  згідно  висновку МСЄК від 23.07.09р.  робити  машиністом тепловозу  він  не  може.

        Відповідні  вакансії  для  продовження  роботи  на  підприємстві  з  другою  групою  інвалідності   були відсутні, з  чим  працівник  був  ознайомлений під  розпис.

       У разі  неможливості  виконання  роботи  за  станом  здоров»я,  відсутності  вакансій та   неможливості  переводу  на  іншу  роботу  за  станом  здоров»я, робітник  підлягає  звільненню за  ініціативою  власника відповідно  до  вимог п.2  ст. 40  КЗпП  України.

      Попередньо  вони  зверталися  до  профспілкового  комітету  з  подання дати  згоду  на  звільнення  позивача  за  станом  здоров»я по п. 2  ст. 40 КЗпП  України.

       На  засідання  профкому  позивачем  була  подана  заява  в  якій  він  просив  дати  згоду на  його  звільнення  з  цих  підстав.

        Таким  чином, позивач у  відповідності до  діючого  законодавства, був  звільнений  з  роботи  за  п.2  ст. 40 КЗпП  України у  зв»язку  з виявленою невідповідністю робітника   виконуваній  роботі  за  станом  здроров»я, про  що 29.07.09р.  був  виданий  наказ 02-1998/К про  його  звільнення останнім  днем  відпустки 1.08.09р.

       3.08.09р.  ОСОБА_3  представник  позивача  була  ознайомлена з  вказаним  наказом про  звільнення, та  отримала  його  трудову  книжку, про  що  свідчать  підписи,

       При  заповненні  трудової  книжки  позивачу  працівником відділу  кадрів  була  допущена  помилка, та  вказано, що  позивача  звільнено  з  вказаних  вище  підстав  за  станом  здоров»я , втім   невірно вказано    п.1  ст. 40 КЗпП  України замість  п.2 ст. 40  КЗпП  України.

       Відповідно  до  п.2.6 Інструкції  про  порядок  ведення  трудових  книжок працівників  у  разі  виявлення неправильного  або  неточного  запису  відомостей  про  роботу, виправлення  виконується власником, де  було  зроблено  відповідний  запис.

        З  приводу  неправильного  запису  у  трудовій  книжці  позивач  на  підприємство  с  заявою  не  звертався.

       Вважає,  що    наказ  про  звільнення  позивача  виданий  відповідно  до  діючого  законодавства, в  зв»язку  з  чим він  не  може  бути  визнаний  незаконним.

      Вони  не  заперечують внести виправлення  в  трудову  книжку  позивача на  підстави  звільнення  п.2  ст. 40  КЗпП  України.

       Що  стосується  позовних  вимог  про  відшкодування  моральної  шкоди, то  вважають, що  їх  діями    позивачу  не  було  заподіяно  моральних страждань.  

       Просять в  позові  відмовити.

       Розглянув  матеріали  справи, вислухавши  пояснення  сторін, оцінивши  всі  надані  докази  у  сукупності,  суд вважає, що  позовні  вимоги  позивача  підлягають  задоволенню  частково  з  наступних  підстав.

      Відповідно  до  п.2  ст. 40  КЗпП  України трудовий  договір, укладений  на  невизначений  строк  може  бути  розірваним адміністрацією  підприємства  у  випадку  виявленої  невідповідності  працівника  займаній  посаді або  виконуваній  роботі  внаслідок  недостатньої кваліфікації або  стану  здоров»я, які  перешкоджають  продовженню  даної  роботи.

       Судом  встановлено, що  позивач ОСОБА_1 працював  у  відповідача з 13.02.84р. по 1.08.09р.  машиністом  тепловозу  залізничного  цеху.

         24.07.09р. у  відділ  кадрів  комбінату  надійшла  службова  записка  з проханням  підібрати  йому  роботу, оскільки  згідно  висновку МСЄК від 23.07.09р.  робити  машиністом тепловозу  він  не  може за  станом  здоров»я, визнаний  інвалідом  2  группи.

        Відповідні  вакансії  для  продовження  роботи  на  підприємстві  з  другою  групою  інвалідності   були відсутні, з  чим  працівник  був  ознайомлений під  розпис.

       У разі  неможливості  виконання  роботи  за  станом  здоров»я,  відсутності  вакансій та   неможливості  переводу  на  іншу  роботу  за  станом  здоров»я, робітник  підлягає  звільненню за  ініціативою  власника відповідно  до  вимог п.2  ст. 40  КЗпП  України.

      Попередньо  відповідач  звернувся  до  профспілкового  комітету  з  поданням  дати  згоду  на  звільнення  позивача  за  станом  здоров»я по п. 2  ст. 40 КЗпП  України.

       На  засідання  профкому  позивачем  була  подана  заява  в  якій  він  просив  дати  згоду на  його  звільнення  з  цих  підстав.

        Таким  чином, позивач у  відповідності до  діючого  законодавства, був  звільнений  з  роботи  за  п.2  ст. 40 КЗпП  України у  зв»язку  з виявленою невідповідністю робітника   виконуваній  роботі  за  станом  здроров»я, про  що 29.07.09р.  був  виданий  наказ 02-1998/К про  його  звільнення останнім  днем  відпустки 1.08.09р.

       3.08.09р.  ОСОБА_3  представник  позивача  була  ознайомлена з  вказаним  наказом про  звільнення, та  отримала  його  трудову  книжку, про  що  свідчать  підписи.

       При  заповненні  трудової  книжки  позивачу  працівником відділу  кадрів  була  допущена  помилка, та  вказано, що  його  звільнено  з  вказаних  вище  підстав  за  станом  здоров»я , втім   невірно вказано    п.1  ст. 40 КЗпП  України замість  п.2 ст. 40  КЗпП  України.

       Відповідно  до  п.2.6 Інструкції  про  порядок  ведення  трудових  книжок працівників  у  разі  виявлення неправильного  або  неточного  запису  відомостей  про  роботу, виправлення  виконується власником, де  було  зроблено  відповідний  запис.

        З  приводу  неправильного  запису  у  трудовій  книжці  позивач  на  підприємство  с  заявою  не  звертався, а  лише  дзвонив  у  відділ кадрів, що  підтвердив  в с удовому  засіданні.

        Таким  чином    наказ  про  звільнення  позивача  виданий  відповідно  до  діючого  законодавства, в  зв»язку  з  чим він  не  може  бути  визнаний  незаконним.

      В  цій  частині  позовні  вимоги  позивача  не  підлягають  задоволенню.

      Відповідач   не  заперечують внести виправлення  в  трудову  книжку  позивача на  підстави  звільнення  за   п.2  ст. 40  КЗпП  України.

      Відповідно  до  п.2.9  Інструкції  про  порядок  ведення  трудових  книжок  працівників, виправлення  відомостей  про  роботу  мають  повністю  відповідати оригіналу  наказу.

      Оскільки    в  трудовій  книжці  позивача  допущена  помилка, невірно вказана  стаття   звільнення, то  суд  вважає  за  необхідне  забов»язати    відповідача  внести  відповідні   виправлення згідно  оригіналу  наказу  про  звільнення.

      Що  стосується  вимог  позивача  про  відшкодування  моральної  шкоди,  то в  цій  частині  його  позовні  вимоги  не  підлягають  задоволенню, т.я не  вказано в  чому  саме  полягає  шкода, якими   неправомірними  діями  відповідача  її  заподіяно, з яких  міркувань він  виходив, визначаючи  розмір  моральної  шкоди.

      Згідно  ст.. 237-1  КЗпП  України моральна  шкода  працівнику  відшкодовується  в  разі  порушення  роботодавцем  законних прав  працівника- незаконне  звільнення, невиплата  належних  йому   грошових сум  та  ін..

      В  судовому  засіданні  не  встановлено, що звільнення  позивача з роботи проведено  незаконно.

      Крім  того, з пояснень  представника  позивача  видно,  що   до  адміністрації  підприємства  с  заявою  про  внесення  виправлень в  трудову  книжку  позивач  не  звертався, а  лише  дзвонив  у  відділ  кадрів, тому  посилання  на  відмову  відповідача внести  виправлення    безпідставні.

        На  підставі  викладеного  та  керуючись  ст..ст. 10,60,212,213  ЦПК  України, ст.. 40 п.2 , 237-1 КЗпП  України, Інструкції  про  порядок  ведення  трудових  книжок, суд

                                              В И Р І Ш И В:

    Позов  ОСОБА_1  задовольнити  частково.

     Забов»язати  ВАТ  «Запорізький  виробничий  алюмінієвий  комбінат «  м.Запоріжжя  внести  в  трудову  книжку  ОСОБА_4  виправлення  про  його  звільнення  за  п.2  ст. 40  КЗпП  України  відповідно  до  оригіналу  наказу 2-1998/ К  від 29.07.09р.  та  вимог  п.п. 2.6,2.9, 2.10 Інструкції  про  порядок  ведення   трудових  книжок  працівників.

      В  іншій  частині  позовних  вимог  відмовити.

      Рішення  може  бути  оскаржене  до  Запорізького  апеляційного суду  шляхом  подачі  заяви  про  апеляційне  оскарження  протягом  10  днів. Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  може  бути  подана  протягом  20  днів  після  подачі  заяви  про  апеляційне  оскарження.

Суддя: /підпис/

Рішення набрало законної сили 21.06.2010 р.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-523/2010 в Ленінському районному суді м.Запоріжжя.

З оригіналом згідно.

Суддя:                                 М.О. Лихосенко

Секретар:                             М.О.Череп