Справа №2а-3210/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя  Турбіна Т.Ф. розглянувши у порядку скороченого провадження справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій, зобов’язання  проведення перерахунку пенсії та її виплати,  

В с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов’язання проведення перерахунку пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час, в якому зазначила, що 02 серпня 2010 року вона звернулася з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про перерахунок пенсії відповідно до п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зі здійсненого відповідачем перерахунку пенсії вбачається, що він був проведений з використанням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а не за 2009 рік, який передує року перерахунку пенсії, як це передбачено  законодавством.

  На запит з проханням роз’яснити порядок перерахунку пенсії у 2010 році,  відповідач листом від 13.09.2010р. повідомив, що перерахунок пенсії було здійснено з використанням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, який становить 1197,91 гривень.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя посилається на те, що при перерахунку пенсії керується спільним листом Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/18 -09/039, №4096/02-01, який визначив порядок застосування статей ст.40 і ст.42 (частина 4) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії 2007 рік, а не минулий рік, як прописано у Законі.  

Цей лист офіційно не опублікований і не зареєстрований Міністерством юстиції України, його зміст суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Викладені в листі Мінпраці та Пенсійного фонду України вказівки не ґрунтуються на правових підставах та істотно обмежують  права позивача, як працюючого пенсіонера. Отже вказані центральні органи виконавчої влади вчинили дію, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Вважаючи, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік не відповідають вимогам законодавства про пенсійне забезпечення, приписам Конституції України,  і є такими, що порушують його право на соціальне та пенсійне забезпечення, позивач просить суд визнати ці дії протиправними,  зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2010 року  пенсії в порядку та розмірі, встановленому ч.1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.  

Представник відповідача з позовом не погодився, зазначивши в письмових запереченнях, що 02 серпня 2010 р. позивачка звернулася із заявою про перерахунок пенсії та їй проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік згідно підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

 Дослідивши матеріали справи, суд дйшов висновку про достатність повідомлених позивачкою та відповідачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення, яким позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком. При цьому продовжує працювати. Дані обставини відповідачем не заперечуються.  

02 серпня 2010 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування».

Відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивачки з 01.08.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, тобто 1197,91 гривень. Позивач звернувся до відповідача із проханням дати роз'яснення з питань застосування законодавства при перерахунку пенсій.

Листом від 13.09.2010р. відповідач повідомив позивачку, що перерахунок її пенсії було зроблено згідно підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» з використанням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, який становить 1197,91 грн. Відповідач посилався на те, що при перерахунку пенсії керується, як інструктивним роз'ясненням спільним листом Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 р. №20/0/18-09/039, №4096/02-01 (далі - Спільний лист Мінпраці та ПФУ), який визначив порядок застосування статей 40, 42 (частина 4) Закону № 1058-ІУ, встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії 2007 рік.  

Разом з тим, частиною 4 статті 42 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Відповідно до ст. 40 Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.  

Пунктом 26 ст. 71 Закону України про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».   Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № І07-VI були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до ч. 4 ст. 42.  

Однак, при перерахунку позивачці пенсії з 01.08.2010 року, відповідачем застосовано не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік (відповідно до Закону №1058-ІV), а показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні (відповідно до Постанови КМ №530 від 28.05.2008р.), при чому - за 2007 рік.

Таким чином, у період, коли діяли два нормативно-правові акти, що по-різному регулюють перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам, відповідачем було необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу – Постанову КМ України №530 від 28.05.2008р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії застосуванню підлягають ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Не можна погодитись із позицією відповідача, що після визнання неконституційними змін, внесених до ст.ст. 40, 42  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування», їх дію у попередній редакції необхідно відновлювати самостійним нормативно-правовим актом. Така процедура чинним законодавством не передбачена, а тому після припинення дії змін, внесених до нормативно-правового акту на підставі їх неконституційності, дія попередньої його редакції відновлюється автоматично.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.  

 Конституційний Суд України у рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. У пункті 6 рішення зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.  

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач припустився порушень законодавства при здійсненні перерахунку пенсії позивача у 2010 році,  а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за  2007 рік, підлягають задоволенню.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при здійсненні перерахунку  державної пенсії застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, в даному випадку за 2009 рік  у розмірі  1650,43 грн., у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до  ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає  або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст.  42 і  ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на  підвищення  пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.    

Беручи до уваги, що позивачка  звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 02 серпня 2010 року, вимога про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік з 01 серпня 2010 року  підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оплата позивачем судового збору у розмірі 8,5 грн. документально підтверджена та підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.  

Відповідно до ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.  

Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов’язані  з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

 Оскільки  відповідно до частини 1 статті 94 КАС України компенсація у даному разі сплачується  за рахунок держави, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.06 №590 граничний розмір таких витрат не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день особи, яка  надає правову допомогу.    

Таким чином, висновок позивача, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу  повинен обчислюватися виходячи з 40% розміру мінімальної заробітної плати за кожну годину роботи особи, яка надавала правову допомогу, не ґрунтується на вимогах закону.

Згідно Договору про надання правової допомоги № 089/РП від 21.09.2010р. за виконання адвокатом доручення за цим договором позивач в день підписання договору повинен сплатити суму гонорару у розмірі 450,00 гривень. Згідно квитанції №924744 адвокат ОСОБА_2 за надання вказаних послуг отримав 23.09.2010р. від ОСОБА_1 450,00 гривень.

В позовній заяві в обґрунтування вартості витрат на правову допомогу для захисту права позивача у сфері пенсійного забезпечення зазначено, що на надання правової допомоги позивачу було витрачено 10 годин, проте якими доказами підтверджується витрата такої кількості годин на правову допомогу не зазначено.

Крім того, суд дійшов висновку, що зазначені в позовній заяві заходи з надання правової допомоги  не мають відношення до даної позовної заяви від 04.10.2010р.,  оскільки в обґрунтування  витрат робочого часу на надання правової допомоги вказано на те, що пошук в Інтернеті відповідних тематиці позову нормативно-правових актів, судової практики, їх вивчення та аналіз, аргументація вимог та складання позовної заяви, складання клопотань та виконання підрахунків,  здійснювалося адвокатом у період з 01.07.2010р. по 01.10.2010р.,  між тим,  позовна заява складена та підписана адвокатом ОСОБА_3, який надавав зазначену правову допомогу та діє на підставі довіреності, 04.10.2010р., договір про надання послуг про правову допомогу був укладений 21.09.2010р.  

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу стягненню не підлягають.

 Керуючись статтями  19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",    ст.ст. 2, 6, 7, 9, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Запоріжжя щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1  з 1 серпня 2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1   з 01 серпня 2010 року  в порядку та розмірі, встановленому ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік  з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 витрати, понесені нею на оплату судового сбору у розмірі  8,50 грн.

В іншій частину позову відповити.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.    

Суддя: