Справа № 2-а-1505/2010 р.
УХВАЛА
14 грудня 2010 року смт. Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (N 2747-IV) (далі КАС України) адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ріпкинському районі Чернігівської області (далі Управління ПФУ), про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність органу владних повноважень, та зобов’язання його здійснити перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення як особі, що має статус «дитини війни»,
встановив:
13 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з означеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона є дитиною війни та згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо непроведення їй перерахунку пенсії з урахуванням її підвищення встановленого ст. 6 Закону України «про соціальний захисти дітей війни» у належному розмірі, зобов’язати Управління ПФУ здійснити перерахунок її пенсії, з урахуванням її підвищення встановленого ст. 6 Закону України «про соціальний захисти дітей війни» за період з 01.01.2008 року по день винесення рішення у справі та здійснити відповідні виплати за вказаний період. Одночасно просить поновити строки звернення до суду посилаючись на ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення). Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. З 30 липня 2010 р. діють зміни, які внесені до ст.ст. 99, 100 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, законодавцем змінено приписи щодо правових наслідків пропуску строку звернення до суду. Чинними положеннями ч. 1 ст. 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи те, що позивач звернулася до суду з позовом 13 грудня 2010 року, знаходжу, що вона пропустила 6-місячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за періоди з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року та з 1 січня 2010 р. по 13 червня 2010 року включно.
Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, враховую, що позивач в 2009-2010 роках щомісячно отримувала цільову державну соціальну допомогу у розмірі, що оспорює, а тому повинна була дізнатися про порушення своїх прав, адже проблема захисту дітей війни актуальна з осені 2008 р. Крім того є безпідставним посилання позивача на ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як вказана норма не обмежує виплату за минулий час вже нарахованої пенсії, яка не отримана з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а в даному випадку спір виник щодо нарахування державної соціальної допомоги, отже зазначена норма Закону на спірні правовідносини не поширюється, а вимога про зобов’язання відповідача й на майбутнє виплачувати державну соціальну допомогу у певному розмірі не може бути предметом судового розгляду, через можливість внесення змін у законодавство та відсутність предмету спору.
Таким чином, знаходжу, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду в частині вимог за зазначені вище періоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльність органу владних повноважень, та зобов’язання його здійснити перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення як особі, що має статус «дитини війни» за періоди з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року та з 1 січня 2010 р. по 13 червня 2010 року включно - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя В. І. Шляхов