Справа № 2-а-6253/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Кривицькій К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Бахчисарай Автономної республіки Крим молодшого сержанта міліції Сулейманова Рустама Февзієвича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому вказує, що згідно постанови інспектора ДПС ВДАІ м. Бахчисарай Автономної республіки Крим молодшого сержанта міліції Сулейманова Р.Ф. від 14.09.2010 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що вона 14.09.2010 року, керуючи автомобілем «Хюндай», д.н. НОМЕР_1, здійснила обгін на перехресті автошляху Сімферополь-Севастополь та с. Скелясте – обхід с. Глибокий Яр з виїздом на смугу зустрічного руху, чим порушила вимоги п.14.6 Правил дорожнього руху. Вважаючи зазначену постанову незаконною, просить її скасувати. З даною постановою позивачка не згодна з тих підстав, що в дійсності такого правопорушення вона не вчиняла, на дистанції автошляху, на якій був здійснений обгін, були відсутні попереджуючі шляхові знаки 1.22, 1.23.1- 1.23.3 Правил дорожнього руху. Посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, просила строк поновити.
В судовому засіданні позивачка вищезазначені обставини та свої позовні вимоги підтримала, а також пояснила, що вказаного правопорушення не вчиняла, була зупинена відповідачем під час об’їзду зупиненого працівниками ДАІ вантажного автомобіля. Протокол про правопорушення відповідачем не складався, постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності винесена з грубими порушеннями її прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Відповідач копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження у справі, ухвалу суду від 22.10.2010р. про витребування всіх матеріалів, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення у адміністративній справі, з приводу чого подано позов, судові повістки, отримав, що підтверджується матеріалами справи (а.с.7, 15).
В судове засідання відповідач не з’явився , заперечень щодо позову не надав, ухвалу суду щодо витребування матеріалів адміністративної справи не виконав. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст .99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ст. 294 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В клопотанні про поновлення строку позивач зазначила, що пропустила встановлений законом строк у зв’язку з хворобою, що підтверджується листками непрацездатності від 16.09.2010р. та від 06.10.2010р. (а.с. 9, 10), тому є достатні підстави для задоволення вимог позивача щодо поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, відповідач суду не надав всупереч вимогам ухвали суду від 22.11.2010р., в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності посилання на вказаний протокол також відсутні.
Таким чином, відповідно до змісту названих норм закону, суд оцінює як доказ лише пояснення позивача, який не визнав своєї провини в скоєні адміністративного правопорушення та заперечував проти зазначених в постанові обставин порушення ПДР, заперечував про наявність події та складу з адміністративного правопорушення, а також наполягав про відсутність будь-яких доказів на їх підтвердження.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз’яснюється, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім відводів.
Оскаржувана постанова вказаним вимогам не відповідає.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з’явився, не надав доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 62, 63 Конституції України, ст.ст. 141, 140, 252, 258, 268, 294 КУпАП, ст.ст.2, 8, 11, 69-71, 94, 99, 158-164, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Бахчисарай Автономної республіки Крим молодшого сержанта міліції Сулейманова Рустама Февзієвича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову інспектора ДПС ВДАІ м. Бахчисарай Автономної республіки Крим молодшого сержанта міліції Сулейманова Рустама Февзієвича від 14.09.2010 р. серія АК № 223312 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень, - визнати незаконною та скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: