Справа №2-133\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Пролетарський районний суд міста Донецька
У складі: головуючого – Панас Н.Л.
При секретарі – Михайловській Р.О., Борісовій Я.Ю.
За участю позивача – ОСОБА_1
Представника позивача – ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 03 квітня 2009 року придбав у відповідача двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. За умовами договору купівлі-продажу відповідач повинен був до 03 червня 2009 року знятися з реєстраційного обліку по спірній квартирі, звільнити продану частку квартири та передати йому ключі від квартири. На теперішній час відповідач вказану частку договору не виконує. Тому просив визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, зняти його з реєстраційного обліку та виселити його із спірної квартири.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали і просили задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні 02 листопада 2009 року заявлені позовні вимоги не визнав і пояснив, що про те, що належна їй частка квартири продана лише отримавши копію позовної заяви про виселення. Ніяких довіреностей на продаж квартири нікому не давала. Вподальшому в судові засідання не з»являлася.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону здійснення ним дій, які можуть порушити його право, або з вимогами про вчинення певних дій для відвернення такого порушення.
У відповідності зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 03.04.2009 року ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності, виданої ОСОБА_3 та ОСОБА_1, уклали договір за яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купив 44\100 часток квартири АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 10 вказаного договору ОСОБА_3 зобов»язалася до 03 червня 2009 року знятися з реєстраційного обліку, звільнити частину квартири від речей і передати усі ключі від квартири та продану частку квартири ОСОБА_1 (а.с.4-6).
Як вбачається з довідки, виданої 18.08.2009 року КП «ЖЕК №3 Пролетарського району міста Донецька» та довідки про склад родини від 18.08.2009 року ОСОБА_3 зареєстрована у спірній квартирі (а.с.8).
Як встановлено у судовому засіданні відповідач умови договору купівлі-продажу не виконав: з реєстраційного обліку не знявся, ключі від спірної квартири позивачеві не передав, продану частку квартири від речей не звільнив, чим порушує право позивача на користування, володіння та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів його родини, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім»ї власника житлового приміщення, які мешкають разом з ним, мають право на користування цим приміщенням у відповідності із законом.
Члени сім»ї власника житлового приміщення втрачають право на користування цим житлом у випадку відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено угодою між ним та власником житла або законом.
Згідно зі ст.64 ЖК України до членів сім»ї власника житла відносятся: супруг власника, їх діти та батьки, а також інші особи, якщо вони постійно мешкають разом із власником житла і ведуть з ним спільне господарство.
Як встановлено у судовому засіданні відповідач не є членом сім»ї ОСОБА_1, після продажу квартири позбулася права володіння, користування та розпорядження цією квартирою, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не укладалося ніяких угод щодо користування ОСОБА_3 приміщенням спірної квартири.
Суд не прийнмає до уваги доводи відповідача, про те, що квартира була продана її онукою без достатніх для того повноважень, оскільки при здійсненні продажу 44\100 часток спірної квартири ОСОБА_4 – онука відповідача діяла на підставі доручення, виданого ОСОБА_3 і посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сидоренко Н.О. 04 лютого 2009 року. Рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 27 вересня 2010 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу частки квартири було відмовлено (а.с.37-42).
Таким чином, суд доходить до висновку про те, що ОСОБА_3 втратила право користування спірної квартирою та підлягає зняттю з реєстраційного обліку та виселенню зі спірної квартири.
Що ж стосується вимог позивача про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим примішенням квартири АДРЕСА_1, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім»ї власника житлового приміщення, які мешкають разом з ним, мають право на користування цим приміщенням у відповідності із законом.
Члени сім»ї власника житлового приміщення втрачають право на користування цим житлом у випадку відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено угодою між ним та власником житла або законом.
Як встановлено у судовому засіданні відповідач не є членом сім»ї власника житла, продовжує мешкати у спірній квартирі, а тому підстав для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням спірної квартири у суду не має.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.64 ЖК України, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Суддя (підпис) Н.Л.Панас
Копія вірна. Суддя:
Секретар: