Справа № 22ц-15274 від 2010 року Головуючий в 1 інстанції Токар Н.В.
Категорія 21 Доповідач Бараннік О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 рік грудень 20 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою представляючого інтереси ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про визнання правочинів недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2005 року прокурор м. Павлограда в інтересах ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними правочинів, посилаючись на те, що ОСОБА_5 є інвалідом 1 групи Великої Вітчизняної війни і в силу свого похилого віку та стану здоров’я не має можливості самостійно захистити свої порушені права, а також самостійно звернутися до суду за їх захистом, що згідно зі ст.ст. 5, 13, 121 ЦПК України є підставою для представництва прокурором її інтересів та порушення справи у суді.
В своєму позові прокурор вказував на те, що 29 серпня 2004 року, відповідно до договору дарування квартири ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,8 кв.м.. Даний договір посвідчений нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, який зареєстровано в реєстрі за номером 2-3687 .
03.11.2004 року, відповідно до договору дарування квартири ОСОБА_3, в свою чергу, подарувала зазначену квартиру ОСОБА_4. Даний договір посвідчений нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, який зареєстровано в реєстрі за номером 4368.
На думку прокурора дані правочини мають бути визнані недійсними виходячи з слідуючого.
Відповідно до статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що ОСОБА_5 являється інвалідом 1 групи Великої Вітчизняної війни, є самотньою, на момент укладення правочину їй виповнилося 79 років, вона не може самостійно пересуватися і потребує стороннього догляду, що свідчить про те, що вищезазначений правочин був укладений нею на вкрай невигідних умовах, прокурор вимушений був звернутись з даним позовом до суду, в якому просив визнати як первісний договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 29 серпня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, так і послідуючий договір дарування зазначеної квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсними та визнати право власності на спірну квартиру за ОСОБА_5.
Справа розглядалась неодноразово.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2010 року до участі по справі в якості правонаступника померлої ОСОБА_5 залучений ОСОБА_1, як такий, що звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.02.2010 року прийнята відмова прокурора м. Павлограда від участі у справі на тій підставі, що правонаступник померлої ОСОБА_1 спроможний самостійно захистити свої права у суді.
Останнім рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2010 року в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними відмовлено.
В апеляційній скарзі представляючий інтереси ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при постановці рішення суду, просив його скасувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга представляючого інтереси ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволені позовних ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні тяжких обставин, за яких ОСОБА_5 уклала договір дарування своєї квартири, не встановлено.
Однак, з такими висновками суду погодитись не можливо, оскільки вони зроблені поверхово, без належного врахування дійсних обставин справи, з матеріалів якої вбачається, що підставою для звернення прокурора м. Павлограда з позовом до суду в інтересах ОСОБА_5 стала наявність саме тяжких обставин за яких ОСОБА_5 вимушена була укласти 29.08.2004 року спірний договір дарування своєї квартири ОСОБА_3, а саме : те, що ОСОБА_5 на момент укладання вказаного договору була інвалідом 1 групи, самотньою, не могла самостійно пересуватися та потребувала сторонньої допомоги.
І, оскільки, відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, тяжкими обставинами можуть бути і тяжка хвороба особи, за яких вона, на думку колегії суддів, вимушена була укласти правочин на вкрай невигідних для себе умовах, що судом першої інстанції в порушення пункту п. 3 ст. 309 ЦПК України не було прийнято уваги, рішення суду в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 29 серпня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з послідуючим ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог правонаступника померлої ОСОБА_5 – ОСОБА_1.
За таких обставин, а також у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не будучи власником вищезазначеної квартири позбавлений в майбутньому захистити свої права шляхом пред’явлення віндикаційного позову про витребування спірної квартири від ОСОБА_4, яка не є до того ж стороною недійсного правочину, не може залишатись в силі рішення суду і в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання послідуючого договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 03 листопада 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 22.10.2010 року, яка визнала повністю викладені в позовній заяві прокурора обставини щодо невигідних обставин, які зумовили ОСОБА_5 укласти договір дарування від 29.08.2004 року, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п. 3 ст. 309, ст.ст. 313 – 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу, представляючого інтереси ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2010 року скасувати.
Визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, укладений 29.08.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 2 – 3687 – недійсним.
Визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, укладений 03.11.2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 2-4368 – недійсним.
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 Дніпропетровської області за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом, посвідченого секретарем Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 18.07.2005 року, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 152 гривен та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень – солідарно.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: