справа № 1н-3/2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кос І.Б.,
при секретарі Фалінській М.Б.
з участю прокурора Воронки Р.І.
з участю захисника ОСОБА_1
законного представника
неповнолітнього ОСОБА_2
представника кримінальної
міліції у справах неповнолітніх Дащак І.І.
представника служби
у справах дітей Буської РДА Грабінського Є.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську матеріали кримінальної справи відносно малолітнього
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Страбичево, Мукачівського району, Закарпатської області, українця, гр. України, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, який не досяг віку кримінальної відповідальності
за ч.1 ст. 296 КК України, -
в с т а н о в и в :
25 грудня 2009 року близько 14.30 год. ОСОБА_5, знаходячись на залізничній зупинці с.Утішків ДТГО «Львівська залізниця», ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки та моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось з особливою зухвалістю, та виражалось в тому, що він безпричинно почав виштовхувати малолітнього ОСОБА_6 із-під накриття даної залізничної зупинки під дощ та наніс останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 102/10 від 23.06.2010 року відносяться до легкого тілесного ушкодження.
ОСОБА_5 як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні свою вину у вчиненні суспільно небезпечного діяння визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється та вказав, що дійсно 25 грудня 2010 року він перебував на залізничній зупинці в с. Утішків, де разом із своїм братом та його дружиною сховались від дощу. На цій же зупинці перебував і потерпілий ОСОБА_7 Коли він підійшов до лавочки, на якій сидів ОСОБА_7, то попросив того посунутись, щоб він міг присісти. Але ОСОБА_7 підвівся на ноги і коли розвертався, вдарив його портфелем, який висів у нього на плечах. Далі він наніс два-три удари в обличчя потерпілому. Від цих ударів з носа ОСОБА_7 почала текти кров і він почав плакати. Після цього до нього підбіг брат і відтягнув його.
Потерпілий ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_8 в судове засідання не з»явились. Подали заяву про розгляд справи у їхній відсутності, претензій майнового та морального характеру до ОСОБА_5 не мають.
Вчинене ОСОБА_5 суспільно небезпечне діяння під час судового розгляду справи підтверджується:
- показами законного представника ОСОБА_5 – його матері ОСОБА_2, яка суду повідомила, що вона з чоловіком та своїми 10-ма дітьми проживає у власному будинку в с. Утішків без реєстрації. Про те, що її син ОСОБА_9 скоїв злочин їй стало відомо від нього самого, коли він прийшов додому і розповів про те, що він набив сусідського хлопця ОСОБА_6. Вона разом із чоловіком одразу пішли до батьків ОСОБА_7 та попросили вибачення за дії свого сина, а матір ОСОБА_10 – ОСОБА_8 згодом написала розписку, що вона не має претензій до її сина.
- показами представника кримінальної міліції у справах неповнолітніх ОСОБА_3, яка суду повідомила, що неповнолітній ОСОБА_5 поставлений на профілактичний облік, у зв’язку із притягненням його до відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. По місцю проживання він не забезпечений належними умовами проживання, навчання і виховання. Характеризується посередньо, дозволяє собі незначні порушення громадського порядку, з односельчанами не спілкується, допомагає батькам по господарству, зауважень зі сторони виконкому Утішківської сільської ради не поступало. Причиною вчинення злочину неповнолітнім ОСОБА_5 можна вважати як і неналежне виконання батьківських обов’язків матір’ю, так і низький рівень матеріального забезпечення.
- дослідженими судом показами, даними на досудовому слідстві потерпілим ОСОБА_7 ( а.с.-25-26)- про те, що 25 грудня 2009 року близько 14.20 год. після того як у нього закінчились уроки він вийшов із Утішківської середньої школи та направився на залізничну станцію, щоб добратись електричкою додому. На станції він присів на лавочку, яка знаходиться під накриттям. На даній залізничній станції крім нього нікого не було. Через 5 хвилин на дану станцію прийшли троє його сусідів, а саме ОСОБА_11 та його брат з дівчиною. Всі вони циганської національності. Як їх звати він не знав, хоча знав їх візуально, а також де вони проживають. За декілька хвилин до нього підійшов ОСОБА_5 із пляшкою вина в руці та запропонував йому із ним вжити спиртні напої. На його пропозицію ОСОБА_7 відмовився, що дуже розізлило ОСОБА_5 і той почав виражатись в його адресу нецензурними словами, а також почав його виштовхувати, спочатку зігнав із лавочки, а коли виштовхнув із-під накриття, то наніс 2 удари кулаком в район обличчя ОСОБА_7 від отриманих ударів ОСОБА_7 не втримався на ногах та впав на землю на спину і вдарився головою об землю. Після цього ОСОБА_7 підвівся з землі та почав робити зауваження ОСОБА_5, що ще більше обурило останнього і той ще раз наніс один удар кулаком в ділянку носа ОСОБА_7 Після цього ОСОБА_7 пішов до себе додому, де все розказав матері і вона його одразу відвезла в травмпункт в м. Буськ.
- дослідженими судом показами, даними на досудовому слідстві законним представником потерпілого ОСОБА_8 ( а.с.28-30)- про те, що 25 грудня 2009 року вона перебувала цілий день у себе дома в с. Утіків, де виконувала хатню роботу. Того ж дня близько 14 год. 45 хвилин, додому із школи повернувся її син ОСОБА_6. Одяг на ньому був вимазаний та мокрий, із носа текла кров, а також була підпухла та дещо почервоніла шкіра на обличчі із правої сторони. На її запитання про те, що з ним трапилось, ОСОБА_6 відповів, що він після занять у школі пішов на залізничну станцію, щоб електричкою дістатись додому. Коли він знаходився на станції, до нього підійшов їхній сусід ОСОБА_11 та запропонував випити із ним спиртні напої. Але він відмовився від його пропозиції. Після цього ОСОБА_5 почав йому наносити удари руками по голові. Після того вона одразу надала першу медичну допомогу сину, а через годину із сином поїхала в травмпункт в м. Буськ.
- дослідженими судом показами, даними на досудовому слідстві свідком ОСОБА_12 ( а.с.57-59)-про те, що 25 грудня 2009 року близько 12.00 год. він разом і своєю дівчиною ОСОБА_15 пішли в гості на святкування дня народження дітей свого старшого брата ОСОБА_13. Там він перебував до 14.00 години. Коли він виходив із будинку, то його брат ОСОБА_13 дав йому літрову пляшку вина. Потім вони із своєю дівчиною ОСОБА_15 пішли в магазин в с. Утіків, який знаходиться неподалік їхнього будинку. По дорозі в магазин зустрів свого молодшого брата ОСОБА_5 і вони разом зайшли в магазин, де придбали хліб та сигарети. Вийшовши з магазину, вони втрьох направили на залізничну зупинку, щоб сховатись від дощу. Коли вони дійшли до зупинки, то він передав пляшку вина у руки брату ОСОБА_5. В цей час на даній зупинці на лавочці знаходився їхній сусід ( невисокого зросту, худорлявої тілобудови, віком до 18 років), як його звати ОСОБА_12 не знав. Коли ОСОБА_12 стояв у стороні із ОСОБА_15, то між братом ОСОБА_5 та сусідським хлопцем виник конфлікт. ОСОБА_9 почав ображати його та при цьому кричав із-за того, що хотів присісти на лавочку, а сусідський хлопець коли вставав із неї, то зачепив випадково його шкільним портфелем, який був у нього на спині. Далі ОСОБА_5 два чи три рази ударив хлопця по лиці, від чого той впав на землю. Коли він побачив, що його брат наносить удари кулаком по лицю сусідському хлопцеві, то він одразу підбіг та розборонив їх. Після цього хлопець підвівся на ноги та пішов пішки додому.
Із свідоцтва про народження ОСОБА_5 НОМЕР_1 виданого районним відділом РАЦС Мукачівського РУЮ 18 грудня 2010 року вбачається, що він народився 7 березня 1996 року і на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність.
Сукупність зібраних по справі доказів дає можливість зробити висновок про те, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, тобто вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Проте, враховуючи, що згідно ст. 22 КК України ОСОБА_5 вчинив дане суспільно-небезпечне діяння у віці, з якого не може наступити кримінальна відповідальність, до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру.
При обранні виду примусового заходу виховного характеру до неповнолітнього, суд враховує обставини, суспільну небезпечність, наслідки діяння, і те, що неповнолітній ОСОБА_5 не навчається, виховується в повній багатодітній сім»ї, де є тато і мама, по місцю проживання його сім»я характеризується позитивно, умови життя, виховання і поведінку неповнолітнього, його ставлення до вчиненого, з урахуванням думки прокурора, захисника, матері неповнолітнього, представників кримінальної міліції Буського РВ ГУМВСУ та служби у справах дітей Буської РДА, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд обом батькам.
Згідно ч. 3 ст. 105 КК України і з врахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 2 « Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» п.7, де зазначено, що строк нагляду, передбачений п.3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним ( але не довше ніж до досягнення особою повноліття), суд вважає, що оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин у віці 13 років, для запобігання вчинення даною неповнолітньою особою в майбутньому злочинів, з метою виправлення останнього визначити двохрічний строк.
Керуючись ст.ст. 7-1,7-3,447,448,449 КПК України, п.3 ч. 2, ч. 3 ст. 105 КК України, Постановою Пленуму ВСУ від 15. 05.2006 року № 2 « Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», суд,-
п о с т а н о в и в :
Кримінальну справу відносно малолітнього ОСОБА_5, 1996 року народження, який не досяг віку кримінальної відповідальності – закрити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків: матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_13 строком на два роки.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту її проголошення.
Суддя / підпис / з оригіналом вірно.
Суддя Буського районного суду
Львівської області Кос І.Б.