Справа №2-1075 за 2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Макарівський районний суд Київської області в складі судді ДЗЮБИ Н.М.при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі про перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і відповідно до ст.6 цього Закону з 01.01.2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2006-2007 роках вона зазначену допомогу не отримувала, а в 2008 - 2010 роках отримувала у значно меншому розмірі. На свою заяву до відповідача щодо перерахунку та виплати недоплаченого підвищення пенсії як дитині війни отримала 04.08.2010 року відмову. Тому за захистом свого права вона 06.08.2010 р. звернулась до суду та просила зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.03.2010 року .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі – в судове засідання не прибув, надіслав до суду заперечення до позову, посилаючись на те, що Верховна Рада України ст.77 Закону №3235-4 від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» призупинила дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Згідно п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01.01.2007 року зазначена норма реалізована в автоматичному режимі за матеріалами пенсійних справ. Крім того, положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року , втрачають чинність з дня ухвалення КС України цього рішення, а не раніше. 28.12.2007 р. прийнято ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», де визначено, що дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме:10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А тому всі виплати позивачу проводились відповідно до діючого законодавства. Просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити та застосувати ст.267 ЦК України щодо наслідків пропуску строку позовної давності позивачем.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області, що підтверджується копією її пенсійного посвідчення та відповіддю відповідача позивачу.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» із змінами і доповненнями, внесеними ЗУ від 20.12.2005 р.№3235-1У, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, дію даної норми на 2006 рік було зупинено на підставі ЗУ від 20.12.2005 року. ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3367-1У від 19.01.2006 р.було відновлено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та внесено зміни до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких ст.110 було викладено в новій редакції та встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону, запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному КМ України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року КМ з цього приводу ніяких постанов не приймав.
На 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на підставі п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 зупинення дії ст.6 ЗУ на 2007 рік, передбачене п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. №489-У, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
В 2008 році ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до п.п.2 п.41 розділу 11 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-У1 від 28.12.2007 р. було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зміни, внесені пп.2 п.41 розділу11 ЗУ від 28.12.2007 р.№107-У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) згідно рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008. Отже, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 в 2007 році з 09.07 по 31.12., а в 2008 р. з 22.05 по 31.12. мала право на отримання підвищення до пенсії відповідно до положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тобто, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки нормативні акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України такого рішення. Позовні вимоги за 2009 рік та січень-березень 2010 року підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ст.62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2007 році становив: з 01.04-406 грн., з 01.10.-411 грн., відповідно до ст.58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008 р, він становив: з 01.04-481 грн., з 01.07- 482 грн., з 01.10- 498 грн..В 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з січня по грудень становив 498 грн., з 01.12.2009 р.-573 грн., з 01.01.2010 р.-695 грн.. При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті , застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Закономё оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на теё що позивачу вказане підвищення нараховувалось та виплачувалось відповідно до розмірів, встановлених постановами КМ України , оскільки у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу застосуванню підлягають норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач звернулась до суду з позовом 06.08.2010 року. Відповідач просив застосувати до спірних правовідносин наслідки пропуску позивачем строку позовної давності. А тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню лише в межах строку позовної давності, тобто з 06.08.2007 року по час звернення до суду. За таких обставин,оскільки позивачу невірно проводилось нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, суд частково задовольняючи позовні вимоги, зобов»язує відповідача провести нарахування та виплату позивачу суми підвищення пенсії як дитині війни з 06.08.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р., за весь 2009 р. та за січень-березень 2010 року відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині позову вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, слід врахувати суми надбавки до пенсії, виплачені позивачу відповідачем.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р.№6-рп/2007, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р.№10-рп/2008, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-У1 від 28.12.2007 р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,ст.ст.256,257,267 ЦК України,ст.ст10,11,58-60,79,209,215,294 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі про перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни задовольнити частково.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі здійснити нарахування та провести виплату позивачу ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 06.08.2007 р. по 31.12.2007 р., 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік та січень- березень 2010 року, з врахуванням виплачених сум , у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», в решті позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає чинності відповідно до ст.223 ЦПК України.
Суддя Н.М.ДЗЮБА