Cправа № 2-1499

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     16 грудня 2010  року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

     головуючого судді  Поліщук В.В.

     при секретарі  Хмельовському О.М.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання не дійсним заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказав, що йому стало відомо, що відповідач отримав відповідно до заповіту громадянки ОСОБА_3, посвідченого виконкомом Солгутівської сільської ради 11.06.2002 року за  реєстровим №136, приватизовану земельну ділянку №АДРЕСА_1  розміром 4,02 гектара.

    Позивач  являється онуком померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. Він дізнався, що все спадкове майно дісталося відповідачу по справі.  Він не звертався до державної нотаріальної контори після смерті бабусі, так як не знав про існування  вказаної  земельної ділянки. Вважає, що його права як спадкоємця порушено.

    Відповідач позов визнав і пояснив, що позивач його брат, а ОСОБА_3 їхня бабуся. Коли вона зробила заповітне розпорядження то позивач був за межами України на заробітках, а тому не мав змоги надати необхідні  документи, щоб його включили в заповіт. Згоден щоб позивач мав право власності на Ѕ  частину  земельної  ділянки АДРЕСА_1.

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. В судовому засіданні знайшли своє  ствердження  наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

    Судом встановлено, що 11 вересня 2002 року ОСОБА_3  заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку та майновий пай СТОВ «Дружба» в  с. Солгутове Гайворонського району Кіровоградської області.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла, а 24 березня 2008 року ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про  право  на спадщину на  спадкову земельну ділянку та майновий пай.

    Згідно ч. 2 ст. 1257 ЦК України за  позовом  заінтересованої особи суд  визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

    Позивач не надав суду доказів, що волевиявлення ОСОБА_3 не було вільним і не відповідало її волі.

    Не надав позивач суду доказів, що він має право на обов’язкову  частку у спадщині згідно  ст. 1241 ЦК України.

    Визнання відповідачем позову суперечить закону (ст.ст. 1233, 1234,1235 ЦК України), а тому за таких обставин позов не підлягає  задоволенню.

        Керуючись ст.ст. 1241, 1257, 1301 ЦК України,

                                  ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, -

  В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним заповіту ОСОБА_3, посвідченого виконкомом Солгутівської сільської ради 11.06.2002 року та визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки № АДРЕСА_1 розміром 4,02 гектара за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції (Гайворонський районний суд), шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Райсуддя В.В. Поліщук.