АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 9375 /2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Омельчук В.Є,
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Приймака В.М.,
Дзярука М.П.,
Дашковської А.В.,
при секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення аліментів на період навчання,
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на період навчання.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_4 є його батьком. На теперішній час він досяг повноліття і навчається на 1 курсі денного відділення Запорізького будівельного колледжу та потребує матеріальної допомоги, оскільки знаходиться на утриманні своєї матері – ОСОБА_6
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на період його навчання у розмірі ј частини всіх видів доходів відповідача на своє утримання.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 щомісячно, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на його утримання на період його навчання в Запорізькому будівельному коледжі, але не більше як до досягнення 23-х років.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави, судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Аліменти стягнуто з 16.09.2010 року.
ОСОБА_4 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2010 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач працює, має постійний заробіток та може надавати позивачу матеріальну допомогу у зв’язку з його навчанням.
Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна, оскільки він суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітній дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Аналіз вищезазначеної норми матеріального права свідчить про те, що основними умовами, за яких таке утримання можливе, є: повнолітні діти потребують такої допомоги (навчання на платній основі), а батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу (платоспроможні, тобто мають велику зарплату, інші доходи, є працездатними, нікому іншому аліменти не сплачують, тощо).
Відповідно до приписів ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції взагалі не обґрунтував свої висновки, обмежившись лише загальними висновками про те, що відповідач працює, а тому має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу.
Зазначені висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не прийняв до уваги ту обставину, що позивач навчається у будівельному коледжі на безоплатній (бюджетній) основі та отримує стипендію у розмірі 491,20 грн. щомісячно.
Відповідач по справі є батьком позивача, дійсно працює та має заробітну плату, середньомісячний розмір якої складає 3 017 грн. Разом з тим, на утриманні відповідача знаходиться неповнолітня донька – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, відповідач, заперечуючи проти позову, надав суду довідку ПАТ ДФ АБ „Експрес Банк” від 30.09.2010 року, відповідно до якої, відповідач користується кредитом та сплачує відсотки за кредитним договором на суму 8 000 грн. Станом на 30.09.2010 року заборгованість за кредитом складає 4 665,00 грн.
Вищезазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав та задовольнив позов у повному обсязі.
Разом з тим, на думку колегії, вищезазначені обставини значною мірою перешкоджають відповідачу надавати позивачу матеріальну допомогу у тому розмірі, в якому її стягнув суд першої інстанції.
Крім того, суд не прийняв до уваги ту обставину, що відповідно до приписів ст. 199 СК України такий обов’язок щодо надання матеріальної допомоги повнолітнім дітям у зв’язку з їх навчанням покладається на обох батьків.
В суді апеляційної інстанції третя особа - ОСОБА_6, мати позивача, пояснила, що вона надає матеріальну допомогу сину, розмір якої складає у середньому 400 грн. на місяць.
За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково, а саме: змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу відповідача, яка буде складати щомісячно 502 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 04 жовтня 2010 року по цій справі змінити. Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Пологи Запорізької області на Користь ОСОБА_5 щомісячно, аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на його утримання на період його навчання у Запорізькому Будівельному коледжі, але не більш як до досягнення ним 23 річного віку.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: