Справа № 2а-1229/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    06 грудня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС м. Дніпропетровська Пахомова Валерія Миколайовича про скасування постанови, -

в с  т  а  н  о  в  и  в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора ДПС м. Дніпропетровська Пахомова В.М. від 31.07.2010 року серія АЕ № 347813 про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на те, що 31.07.2010 року інспектором Пахомовим В.М. відносно нього був складений протокол за вчинення адміністративного правопорушення, в якому зазначено, що 31.07.2010 року о 18.20 годині керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по проспекту Петровського в м. Дніпропетровську і не виконав вимог дорожнього знаку 3.21 з табличкою 7.3 (в’їзд заборонено на смугу руху), рухався в зоні дії знаку, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, відносно останнього була винесена постанова серії АЕ 347813 від 31.07.2010 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 260 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки з його сторони не було порушення Правил дорожнього руху, тому що по-перше в протоколі був вписаний свідок, який не відомий порушникові, і якого взагалі ніхто не знав, також позивач зазначає, що не порушував п. 8.1 ПДР, так як на цьому участку дороги відсутня дорожня розмітка.

Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому вважає неправомірними дії інспектора ДПС. Крім того зазначає, що при винесенні постанови не були враховані характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, тому просить скасувати постанову, винесену 31.07.2010 року інспектором ДПС м. Дніпропетровська Пахомовим В.М.

  В судове засіданння позивач не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав у повному обсязі і просить  задовольнити.

Інспектор ДПС Пахомов В.М. в судове засідання не з’явився, надав суду письмові пояснення, згідно яких підтримує все викладене в протоколі, позов не визнав, просить розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов до наступного.

Судом по справі встановлений факт, що 31.07.2010 року інспектором ДПС м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП за те, що останній 31.07.2010 року, о 18.20 годині, у м. дніпропетровську по пр. Петровського керував автомобілем «Фіат» н/з НОМЕР_1, який не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 з табличкою 7.9 (в’їзд заборонено на смугу руху) рухався в зоні дії знаку 8.1, 3.21 табл. 7.9. (а.с. 7).

31.07.2010 року винесено постанову інспектором ДПС м. Дніпропетровська Пахомовим В.М. серія АЕ № 347813, згідно якої за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 грн (а.с.6).

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а ч. 2 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем суду не надано  ніяких заперечень проти заявленого ОСОБА_1 позову, як і не надано жодного доказу, який би свідчив, про вчинення порушником правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що постанову АЕ № 347813 від 31.07.2010 року, складену інспектором ДПС м. Дніпропетровська Пахомовим В.М. у відношенні позивача, та якою на нього накладне стягнення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП у розмірі 260 грн., слід скасувати.

При цьому суд враховує, що дійсно при винесенні постанови не були враховані вимоги ст. 33 КУпАП, і таким чином, порушені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293, 289, 258, 288 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, -

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС м. Дніпропетровська Пахомова Валерія Миколайовича. серія АЕ № 347813, від 31.07.2010 року про накладення адміністративного стягнення, передбаченого за ч. 1 ст. 122 КУпАП  на ОСОБА_1.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1  закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.                

Суддя                                               О.В. Сорока