Справа №  2-а-204

                                                                                                                              2010 р.

                              П О С Т А Н О В А                  

                                                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 жовтня  2010 р. Суддя Летичівського районного суд Хмельницької області Лазаренко A.B. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ДПС ВДАІ м. Хмельницького про часткове скасування  постанови  про накладення адміністративного стягнення

  В С Т А Н О В И В:

Постановою по справі про адміністративне правопорушення  від 04 січня 2010 року інспектора ДПС ВДАІ м. Хмельницького Куслінського О.С. на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 425 гривень  за проїзд на жовтий сигнал світлофора.

 20.09.2010 року у відділі ДВС Летичівського РУЮ  він отримав копію постанови про відкриття виконавчого про стягнення з нього подвійного розміру штрафу в сумі 850 гривень.

 Посилаючись на те, що штраф у подвійному розмірі може накладатися відділом ДВС лише у випадку примусового виконання постанови і підстав для сплати подвійного розміру штрафу у сумі 850 гривень не має, ОСОБА_2 просить частково скасувати постанову інспектора ДАІ в частині  сплати ним подвійного розміру штрафу. Окрім того, просить  поновити строк звернення до суду, так як лише 20.09.2010 року у відділі ДВС він дізнався, що на нього накладено подвійний розмір штрафу.

В судове засіданні позивач не з’явився, а подав заяву в якій просить розглядати справу у його відсутність.

В судове засідання відповідач не з’явився, а подав заяву в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те що вищевказана постанова є законною і обґрунтованою.

           Справу розглянуто відповідно до вимог ст. 122 КАС України.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають  задоволенню.

        Ст.289 КУпАП встановлено 10-ти денний строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і в разі його пропуску з поважних причин, він може бути поновлений.

           Із матеріалів справи вбачається, що копію постанови він отримав 20.09.2010 року у відділі ДВС Летичівського РУЮ, тобто після спливу 10-ти денного строку на оскарження.  

             Отже, позивач пропустив 10-ти денний строк оскарження постанови з поважної причини і суд його поновлює.

Згідно ст. 122 ч.2 КУпАП проїзд водіями транспортних засобів на заборонений сигнал світлофора  вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення  від 04 січня 2010 року інспектора роти ДПС ВДАІ м. Хмельницького Куслінського О.С. на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 425 гривень  за проїзд на жовтий сигнал світлофора.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2010 року відносно ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження про стягнення з нього на користь держави 850 гривень штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП подвійний розмір штрафу стягується лише у разі примусового виконання постанови.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, так як підстав для стягнення з ОСОБА_2 подвійного розміру штрафу у примусовому порядку не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122 ч.2,  КУпАП, керуючись ст.ст. 4 та ч. 6 ст. 128 КАС, 158-163 КАС України, суд

     ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення до суду.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВХ № 139361 від 04.01.2010 року старшого  інспектора  ДПС ВДАІ м. Хмельницького Куслінського О.С. про накладення  на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати в частині подвійного стягнення розміру штрафу.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

                            Суддя:                                  підпис                              А. В. Лазаренко