У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 12970/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Литвинчук В.П. Категорія – 6 Доповідач – Прозорова М.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
7 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Ремеза В.А.
при секретарі – Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Баглійського районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушення права власності,-
ВСТАНОВИЛА:
Виходячи з конкретних обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту рішення, колегія суддів вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Баглійського районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2010 року скасувати у частині демонтування гаража В-1.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про демонтування гаража В-1.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяті днів з цього часу.
Судді :
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 12970/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Литвинчук В.П. Категорія – 6 Доповідач – Прозорова М.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Ремеза В.А.
при секретарі – Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Баглійського районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушення права власності,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння: усунення перешкод у користуванні садибою, зобов'язання знести самочинно побудовані гаражі, дворову вбиральню /туалет/, літній душ, розташовані на межі земельних ділянок АДРЕСА_1
У лютому 2009 року ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги і просив суд усунути порушення його прав з боку ОСОБА_1, як користувача земельної ділянки АДРЕСА_1; усунути порушення його прав з боку ОСОБА_1, як власника літньої кухні Б-1, сараю Г-1, підвалу під сараєм Г-1, огорожі № 1, розташованих на земельній ділянці АДРЕСА_1; зобов’язати ОСОБА_1 демонтувати самочинно побудовані гараж В-1, гараж Є-1, літній душ Ж-1, дворову вбиральню Д-1, розташовані на земельній ділянці № 3 по 2-му провулку 2-ї П’ятирічки у селищі Карнаухівці у м.Дніпродзержинську.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що йому на праві власності належить домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1. Відповідач по справі його сусід, якому на праві власності належить домоволодіння під №3. Відповідачем на межі з його домоволодінням у 1973-1974 р.р. було побудовано два гаражі В-1 та Є-1. На гаражах відповідачем було встановлено ринви для відводу води. Через деякий час ринви пропали. У їх пропажі відповідач звинуватив його. Після опадів вода з гаражів відповідача почала стікати на його подвір’я. Він - позивач прохав відповідача відновити ринви. Однак той на його І прохання не реагував. Тому він вимушений був побудувати фундамент, щоб вода з даху гаражів відповідача не стікала на його подвір’я. Однак це не допомогло. Вода перетікає через фундамент до його подвір’я. Взимку біля гаражів відповідача утворюється льодяний покрив, який перешкоджає відчиняти хвіртку та створює йому та його дружині, людям похилого віку, незручності. У 1980 році він, позивач, побудував сарай та шлакобетонний підвал під ним.
У 1993 році відповідачем біля його межі була побудована цегляна вбиральня та літній душ Ж-1. Після цього у його підвалі з’явився неприємний нестерпний сморід та вода, що перешкоджають йому користуватись підвалом, а вода з літнього душу відповідача постійно потрапляє під фундамент його огорожі та руйнує огорожу. Він – позивач знову неодноразово просив відповідача відновити водовідвід, збільшити відстань між фундаментом його огорожі фундаментом гаражів, частково перенести задню стіну гаражів, засипати вбиральню, не користуватись нею та перенести літній душ в інше місце.
Однак відповідач на його прохання реагує. Він вимушений був звернутись до селищної ради. У результаті обстеження створеною комісією селищної ради було встановлено, що відповідач самовільно добудував гараж до вже існуючого гаража, збудував вбиральню та літній душ з порушенням будівельних норм, які повинні знаходитись не ближче 15 метрів від житлових будинків. Відповідачу було заборонено користуватись вбиральнею.
Оскільки в добровільному порядку спір не вирішень, ОСОБА_2 просив суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Баглійського районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушення права власності задоволені.
Суд зобов’язав ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1.
Суд зобов’язав ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні літньою кухнею Б-1, сараєм Г-1, підвалом під сараєм Г-1, огорожею №1, які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1.
Суд зобов’язав ОСОБА_1 демонтувати самочинно побудовані гараж В-1, гараж Є-1, літній душ Ж-1, вбиральню Д-1, які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_2.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати: 08 гривень 50 копійок судового збору та 7 грн.50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. /а.с.112-117/.
Додатковим рішенням Баглійського районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 5 липня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1149 грн. оплати за проведення будівельно-технічної експертизи /а.с. 127/.
З таким рішенням ОСОБА_1 не погодився і звернувся з апеляційною скаргою, в який ставить питання про скасування рішення Баглійського районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2010 року , та постанову нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права /а.с. 131-133/.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду у частині демонтування гаража В-1 – скасуванню з постановленням нового рішення згідно п. 3 с. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. На земельній ділянці відповідача самовільно збудовано сарай Г-1, гараж Є-1, душ Ж-1 та навіс 3-1.
Дані обставини підтверджуються технічним паспортом на житловий будинок від 21 липня 2008 року.
Згідно висновку № 853-09 судової будівельно-технічної експертизи від 20 липня 2009 року проект на будівництво гаражу Є-1, вбиральні Д-1, душу Ж-1 домоволодіння АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_1 — відсутній. Проектна документація на їх будівництво не виготовлялась. Вказані будівлі не відповідають вимогам державних будівельних норм та правил: відстань від гаражу Є-1 до границі земельної ділянки № 5 мінімально допустимого /01м./ на - 0,72м.; відстань від гаражу Є-1 до житлового будинку № 5 менше мінімально допустимого /12м/ на — 7,9м.; відстань від душу Ж-1 до границі земельної ділянки № 5 менше мінімально допустимого /01м./ на — 0,55м; відстань від душу Ж-1 до літньої кухні Б-1 домоволодіння № 5 менше мінімально допустимого /08м./ на - 6.2м.; відстань від точки відводу води з душу Ж-1 по трубопроводу до літньої кухні Б-1 домоволодіння № 5 менше мінімально допустимого /08м./ на — 3,5м.; відстань від вбиральні Д-1 до границі земельної ділянки № 5 менше мінімально допустимого /01м./ на — 0.55 м.; відстань від вбиральні Д-1 до літньої кухні Б-1 домоволодіння № 5 менше мінімально допустимого /15м./ на — 13,5м.; відстань від вбиральні Д-1 до житлового будинку А-1 домоволодіння № 5 менше мінімально допустимого /15м./ на — 5,85м.; з гаражу Є-1, вбиральні Д-1, душу Ж-1, які розташовані по АДРЕСА_2 та які належать ОСОБА_1 не забезпечено улаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стіканню атмосферних опадів з крівель будівель на територію суміжної земельної ділянки домоволодіння № 5. Проектна документація на будівництво гаражу В-1, який належить ОСОБА_1 не виготовлялась. Гараж В-1, який належить ОСОБА_1 не відповідає вимогам державних будівельних норм та правил. Відстань від гаражу В-1 до границі земельної ділянки № 5 менше мінімально допустимого /01м./ на — 0,73м.; відстань від гаражу В-1 до житлового будинку А-1 № 5 менше мінімально допустимого /12м./ на – 7.46 м.; з гаражу В-1, який належить ОСОБА_1 не забезпечено улаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стіканню атмосферних опадів з крівлі будівлі на територію суміжної земельної ділянки домоволодіння № 5. Земельна ділянка, будівлі і споруди, які розташовані по 2-му провулку 2-ї П’ятирічки № 5 та належать ОСОБА_2 можуть зазнати обмеження у використанні та негативний вплив з боку будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці № 3 по 2-му провулку 2-ї П’ятирічки, які належать ОСОБА_3: близьке розташування гаражу Є-1, гаражу В-1, вбиральні Д-1, душу Ж-1 домоволодіння № 3 призводить до неможливості обслуговування будівель зі сторони домоволодіння № 5; їх близьке розташування до границі з земельною ділянкою № 5 та не виконання необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стіканню атмосферних опадів з крівель будівель на територію суміжної земельної ділянки домоволодіння № 5 призводить до замочування стін та фундаменту сараю Г-1 та літньої кухні Б-1, що буде призводити до просідання фундаментів, виникнення тріщин як по стінам так і по фундаментам, а в подальшому і руйнацію будівель сараю Г-1 та літньої кухні Б-1 домоволодіння № 5. Не відповідне розташування згідно будівельних вимог вбиральні Д-1, душу Ж-1 домоволодіння № 3 до будівель і споруд домоволодіння № 5 призводить до замочування фундаменту сараю Г-1, стін підвалу "п/д" під сараєм Г-1, фундаменту літньої кухні Б-1, що буде призводити до просідання фундаментів, виникнення тріщин як по стінам так і по фундаментам, а в подальшому і руйнацію будівель сараю Г-1, підвалу "п/д" під сараєм Г-1 і літньої кухні Б-1 домоволодіння № 5. Близьке розташування гаражу В-1, гаражу Є-1 домоволодіння № 3 до границі з земельною ділянкою № 5 та не виконання необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стіканню атмосферних опадів з крівель будівель на територію суміжної земельної ділянки домоволодіння № 5 призводить до потрапляння атмосферних опадів на земельну ділянку домоволодіння № 5. Не відповідне розташування згідно будівельних вимог /протипожежні вимоги/ гаражу В-1, гаражу Є-1 домоволодіння № 3 до житлового будинку А-1 домоволодіння № 5 у випадку виникнення пожежі гаражу В-1, гаражу Є-1 несе в собі загрозу життю та майну мешканців домоволодіння № 5.
Судом встановлено, що гараж Є-1, літній душ Ж-1 та вбиральня Д-1 відповідачем були збудовані без належного дозволу та без належно затвердженого проекту з істотними порушенням будівельних норм і правил. При будівництві були порушені норми протипожежної безпеки: всі будівлі відповідача будовані на меншій відстані, ніж це передбачено будівельними нормами та правилами. Відповідач самовільно збудувавши гараж, літній душ та вбиральню чинить перешкоди позивачу у користуванні власністю: вода з дахів гаражів після опадів постійно стікає на подвір’я позивача, а води з вбиральні та літнього душу відповідача проникають у підвал сараю позивача, підтоплюючи його та розповсюджуючи сморід. Проникнення води призведе в подальшому до його руйнації.
За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст..ст.317, 319, 376, 386, 391 ЦК України, суд прийшов до обґрунтованого висновку про зобов’язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1, а також літньою кухнею Б-1, сараєм Г-1, підвалом під сараєм Г-1, огорожею №1, які розташовані на вказаної земельній ділянці і правомірно зобов’язав ОСОБА_1 демонтувати самочинно побудовані гараж Є-1, літній душ Ж-1, вбиральню Д-1, які розташовані на земельній ділянці № 3.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанцій у цій частині відповідає вимогам закону й матеріалам справи.
Доводи ОСОБА_1 приведені в апеляційній скарзі є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З’ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення про демонтування гаража Є-1, літнього душу Ж-1, вбиральні Д-1, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції у вказаної частині.
Разом з тим з рішенням в частині демонтування гаража В-1 колегія суддів не може погодитися із таких підстав.
Так, згідно технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_2, та листів Карнаухівської селищної ради, відповідачем самовільно, без отримання дозволу добудовано гараж до вже існуючого /В-1/. (а.с. 23, 33)
В суді апеляційній інстанції позивач не заперечував проти демонтажу тільки добудованого гаражу, оскільки рядом з ним проходить газова труба, а відповідач в прибудованому гаражу Є-1 проводить слюсарні роботи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано зобов’язав ОСОБА_1 демонтувати гараж В-1 і находить можливим рішення суду першої інстанції скасувати у вказаної частині та постановити нове рішення по справі, яким ОСОБА_2 відмовити в його позовних вимогах до ОСОБА_1 про демонтаж гаражу В-1, задовольнивши апеляційну скаргу частково.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Баглійського районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2010 року скасувати у частині демонтування гаража В-1.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про демонтування гаража В-1.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяті днів з цього часу.
Судді: