Справа № 2-2271/10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15 листопада 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Руденко В.В.,
при секретарі - Стрілець Ю.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свою позовну вимогу мотивує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому Індустріальним відділом РАГС м. Дніпропетровська 3.03.1984 року, актовий запис № 141. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, на ґрунті чого постійно виникали сварки на побутовому рівні, що привело до втрати любові та поваги. Шлюбні відносини фактично припинилися в 2007 році, сім`я повністю розпалася. Просить розірвати шлюб.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що з 1984 р. перебуває в шлюбі з відповідачем, від якого вони мають вже повнолітніх дітей. Під час подружнього життя вони з відповідачем не знайшли розуміння один з одним, постійно сварилися, внаслідок чого з 2007 року відносини фактично припинилися, вони з відповідачем не ведуть спільного господарства. Збереження шлюбу вважає неможливим. Крім того, він зустрів іншу жінку, яка на разі вагітна, та з якою він хоче укласти шлюб. Спір про поділ майна буде вирішуватись в судовому порядку.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що дійсно перебуває у шлюбі з позивачем, не заперечувала, що між нею та чоловіком припинені шлюбні стосунки через його поведінку, проте вважає, що розірвання шлюбу можливе лише після поділу спільно нажитого майна, оскільки у них є спір.
Ухвалою суду від 30 квітня 2010 року сторонам надавався строк для примирення, однак прийнятими судом заходами примирити сторони не виявилося можливим.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Як видно з пояснень сторін, з 2007 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони спільного господарства не ведуть, характер сформованих відносин у родині є таким, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити інтересам сторін по справі.
Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідача, оскільки справа про розірвання шлюбу знаходиться в провадженні суду з жовтня 2009 року, сторонам надавався строк для примирення, проте відповідач позов про поділ майна до суду не подала, таким чином, суд вважає, що відповідач по справі умисно затягує розгляд справи. Крім того, відповідач після розірвання шлюбу не позбавлена можливості вирішити спір про поділ майна, набутого у шлюбі в судовому порядку.
Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований відділом РАЦС Індустріального району м. Дніпропетровська 3 березня 1984 року, актовий запис №141, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище ОСОБА_2
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги
Головуючий