Судове рішення #12603980

 

                                                                  Р Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 грудня   2010 р.                             м.Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ  апеляційного суду Рівненської області у складі

 головуючого- судді Ковалевича С.П.

 суддів:  Оніпко О.В., Григоренко М.П.

 з участю секретаря судового засідання Омельчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 28 жовтня 2010р. По справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

Перевіривши  докази та доводи апеляційної скарги , колегія суддів,-

                                              В С Т А Н О В И Л А :

   

    Рішенням Сарненського районного суду від 28.10.2010р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

    В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 посилається на незаконність вказаного рішення через невідповідність висновків суду дійсним обставинам по справі та порушенням норм матеріального права.

    Вказує, що він надав достатніх та переконливих доказів того, що ОСОБА_2 не в повній мірі виконувала свої обов”язки по їх з померлою дружиною утриманні, нею не були представлено рецепти на придбання для них ліків. Придбані ліки були неякісні, а придбані за кордоном ліки для вживання були небезпечними, коли померла дружина він за свої кошти купував їй труну.

    Просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю.

    Апеляційна скарга підлягає частковому задоволення з таких підстав.

    Матеріалами справи встановлено, що подружжю  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1.

    23 жовтня 2009р. між ОСОБА_1, його дружиною – ОСОБА_3 з одної сторони та ОСОБА_2 з другої укладено нотаріально посвідчений договір довічного утримання ( а.с. 3).

    За вказаним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передали у власність ОСОБА_2, вище вказану квартиру,  а остання  в свою чергу брала на себе зобов”язання забезпечувати їх продуктами харчування, нести витрати на придбання ліків, обладнати квартиру автономним опалення та поховати їх у випадку смерті.

    До часу смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 між сторонами будь яких непорозумінь з приводу вз”ятих на себе зобов”язань не виникало і ОСОБА_3 претензій до ОСОБА_2 не мала, оскільки остання свої обов”язки виконувала

..........................................................................................................................................................................................................................

Справа № 22-1981/2010р.                                                           Головуючий в 1 інстанції: Березень Ю.В..  

Категорія №   19,22                                                                       Доповідач: Ковалевич С.П.

добросовісно.

ОСОБА_2 провела автономне опалення в спірній квартирі та після смерті ОСОБА_3  організувала її похорони.

    За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору про довічне утримання в часті його укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. За час свого життя ОСОБА_3 таких вимог не ставила, а відповідно до правил ч.2 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання в частині утримання ОСОБА_3 припинився з її смертю, а отже ОСОБА_1 позбавлений можливості ставити питання про його розірвання.

    В той же час, після смерті ОСОБА_3 почали  виникати непорозуміння, спори між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 З того ж часу ( травень місяць 2010р.) ОСОБА_2, перестала виконувати вз”яті на себе зобов”язання по утриманню ОСОБА_1, чого вона і саме не заперечила в судовому засідання. Таку поведінку ОСОБА_2 пояснила тим, що ОСОБА_1 сам відмовляється від отримання від неї будь якої допомоги.

    За наведених обставин договір в часті довічного утримання ОСОБА_1П, підлягає розірванню, оскільки відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 755 ЦК України він може  бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов”язків, незалежно від його вини.

    Враховуючи викладені обставини рішення суду першої інстанції підлягає   відповідно до правил ст.. 309 ЦПК України скасуванню з постановленням нового рішення про частково задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 309, 313, 316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сарненського районного суду від 28 жовтня 2010р.  скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Договір довічного утримання від 23 жовтня 2009р., укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_1 з одної сторони та ОСОБА_2 з другої сторони в частині довічного утримання ОСОБА_1 розірвати.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення  суду набуває чинності з моменту його  проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення  апеляційного суду протягом двадцяти днів  з дня  його проголошення   в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду  цивільних і кримінальних справ.

 

Головуючий:                     Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація