Справа № 2 а –3842\2010
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 грудня 2010 року суддя Київського районного суду м. Полтави Васильєва Л.М. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтави про визнання дій протиправними, зобов»язання проведення перерахунку пенсії, суд, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року позивач звернулась до суду з позовом про захист порушених прав. Посилалась на те, що вона одержує пенсію за віком, що призначена відповідачем. Після виходу на пенсію вона продовжувала працювати та 4 січня 2010 року звернулась з завою та необхідними документами до відповідача для проведення перерахунку пенсії у відповідності до п. 4 ст. 42 ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, яким встановлено, що « У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії у урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати
( доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначеного в частині 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії». Її заява була направлена на проведення перерахунку призначеної їй пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в цілому по України за попередній рік, а тому відповідно до вимог цього Закону перерахунок пенсії здійснюватись із застосуванням середньої заробітної плати за 2009 рік. Однак відповідач перерахував їй пенсію виходячи із середньої заробітної плати працівників за 2007 рік. Зазначає, що прийняте відповідачем рішення порушує її права та інтереси в отриманні пенсії, вона з ним не згодна, просила визнати дії відповідача в частині здійснення перерахунку її пенсії протиправними та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії відповідно до вимог п. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-!У.
Відповідач надав заперечення на позов , зазначає, що пенсія позивачеві проведена правильно, відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 « Про деякі питання соціального захисту окремий категорій громадян». Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу у порядку скороченого провадження, дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача суддя приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком , саме відповідач призначив їй пенсію за віком, яку вона отримує у відповідача та перебуває у нього на пенсійному обліку.
4 січня 2010 року позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ.
Перерахунок пенсії ОСОБА_1 був проведений не відповідно до вимог п. 4 ст. 42 цього Закону, а відповідно підпункту третього пункту 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 проводились та проводяться із застосуванням показника заробітної плати ( доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік – 1197.91 грн., що підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечується представником відповідача.
Суддя вважає дії відповідача в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року
№ 530 проводились та проводяться із застосуванням показника заробітної плати
( доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік – 1197.91 грн. є протиправними так як не відповідають вимогам п. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ.
Відповідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», дію статті пункту 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими зупинено дію пункту п. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ цей Закон регулює відносини, що виникають між суб»єктами системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування. Дії інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечать цьому Закону.
Щодо показника заробітної плати ( доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії позивача, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ст. 42 ЗУ « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ встановлено, що « У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії у урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначеного в частині 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії».
Враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає порядок перерахунку пенсій відповідно до п. 4 ст. 42 цього Закону та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» для проведення перерахунку пенсії позивачеві.
Доводи відповідача про відсутність законодавчого врегулювання витання визначення показника заробітної плати ( доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача пенсії у сумі 6228 грн. 60 коп. , то вони не можуть бути задоволені , оскільки суд не вправі перебирати функції управління пенсійного фонду в частині нарахування пенсії.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтава в частині здійснення неналежного перерахунку ОСОБА_1 пенсії, передбаченого п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» протиправними.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтава здійснити та виплатити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 25 січня 2010 року у відповідності до вимог п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосувавши показник середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 календарний рік.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції шляхом подачі через Київський районний суд м. Полтави апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л.М. Васильєва