Справа №2-”а”-153/2010 р.        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„06”грудня 2010 року                                               Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Надєр Л.М.

                при секретарі          - Калін О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування адміністративної території Ананьївського району Одеської області в особі інспектора ДПС ВДАІ молодшого сержанта міліції Безпалько Юрія Володимировича  про визнання незаконною постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 22 жовтня 2010 року, він керував автомобілем ВАЗ-2105, н/з НОМЕР_1. Під час руху, наближаючись до перехрестя вулиць Аносова – Ніщинського в м.Ананьїв Одеської області раптово перестав працювати двигун його автомобіля та він був змушений зупинитися неподалік від перехрестя, аварійна сигналізація не спрацювала і позивач почав перевіряти запобіжники. Під час виконання даних дій біля нього зупинився автомобіль ДАІ та підійшов інспектор ДПС ВДАІ мол. сержант міліції Безпалько Ю.В., який запропонував йому надати посвідчення водія та документи на машину, а також пояснив, що позивачем було порушено п.15.9 (г) «Правил дорожнього руху», а саме, здійснення зупинки ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП.

           Про дане було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1             № 041367 та відразу ж інспектором ДПС ВДАІ мол. сержантом міліції Безпалько Ю.В. була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВН №437422, відповідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

           Позивач зазначає, що дана постанова є незаконною та не відповідає обставинам справи і підлягає скасуванню, так як він не порушував правил дорожнього руху, оскільки відповідно до п.15.14 ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 – 9.11, а саме ввімкнути  аварійну світлову сигналізацію, а в разі її несправності встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар, що і намагався зробити позивач, але в цей час до нього підійшов інспектор ДПС ВДАІ мол. сержант міліції Безпалько Ю.В. ОСОБА_1 намагався пояснити інспектору ДПС ВДАІ, що зупинка була вимушена, а самостійно перемістити автомобіль він не в змозі і саме намагався встановити знак аварійної зупинки, однак на дані пояснення інспектора ДПС ВДАІ мол. сержант міліції Безпалько Ю.В. не відреагував, також при складанні протоколу та постанови йому не роз?яснювались права та обов?язки, що грубо порушує вимоги діючого законодавства України, справа була розглянута на місці, відповідно він був позбавлений можливості скористатися професійною правовою допомогою, в зв?язку з чим позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

          В судовому засіданні позивач пояснив, що він не порушував правила дорожнього руху, а намагався встановити знак аварійної зупинки відповідно до правил дорожнього руху,  тому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН №437422 від 22 жовтня 2010 року, винесену відповідачем, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, справу закрити в зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

          Відповідач представник ДПС ВДАІ Ананьївського району в Одеській області молодший сержант міліції Безпалько Ю.В. до суду не з?явився, причину своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленням про одержання повістки (а.с.10).  

          Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач — ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Козаче, Ананьївського району Одеської області та мешканець АДРЕСА_1. (а.с.4,5).

          Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1 №041367 від 22 жовтня 2010 року складеного інспектором ДПС ВДАІ  Ананьївського району мол. сержантом міліції Безпалько Ю.В., гр-н ОСОБА_3, 22 жовтня 2010 року о 10 год. 40 хв., знаходячись в м.Ананьєві Одеської області, керував автомобілем ВАЗ 2105 н/з НОМЕР_1  та на перехресті вулиць Аносова – Ніщинського здійснив зупинку та стоянку, чим порушив п.15.9 Правил дорожнього руху(а.с.6)

          Відповідно до копії постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВН №437422 від 22.10.2010 року, яка винесена інспектором ДПС ВДАІ  Ананьївського району мол. сержантом міліції Безпалько Ю.В., гр-на ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.7).

         Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль ВАЗ 2105,  1983 року випуску належить ОСОБА_4 (а.с.8)

         Згідно копії посвідчення водія серії АВУ № 265281 виданого Котовським МРЕВ 17 липня 1991 року, ОСОБА_1, дійсно має право керувати транспортними засобами категорії «А»,«В» (а.с.9).  

         Згідно Постанови КМУ „Про  правила  дорожнього  руху”,  від  10 жовтня  2001 р.  N 1306, п.15.9(г) – зупинка забороняється: г) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду та Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

         Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

         Таким чином судом встановлено, що гр-н ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 2105, н/з НОМЕР_1  в м.Ананьїв Одеської області та зупинився біля перехрестя вулиць Аносова - Ніщинського, інспектором ДПС ВДАІ Ананьївського району мол. сержантом міліції Безпалько Ю.В., який пояснив, що позивач порушив вимоги п.15.9 (г) «Правил дорожнього руху», а саме, здійснення зупинки ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП. Із слів позивача слідує, що він намагався пояснити інспектору ДПС ВДАІ що, зупинка була вимушеною, а самостійно перемістити автомобіль він не в змозі, тому відповідно до п.15.14 ПДР саме в цей час намагався встановити знак аварійної зупинки, оскільки аварійна світлова сигналізація була несправна, на що той не відреагував. Із зазначень позивача також слідує, що інспектором ДПС були грубо порушені вимоги ст.268 КпАП України, зокрема права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

         Взявши до уваги ствердження позивача, враховуючи те, що зворотне не доведено відповідачем, оскільки, окрім постанови в справі про адміністративне правопорушення не надано жодного доказу, зокрема пояснень свідків, даних зроблених за допомогою відео чи фото фіксації, або ж будь-яких інших фактичних даних на підставі яких було б можливим встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, тому суд приходить до висновку про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН №437422 незаконною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

          Керуючись ст.ст. 251, 254, 255, 256, 268, 288 КУпАП, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 71, 77, 86, 128 ч.4, 158-163 КАС України, п.15.9.(г) постанови КМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306 «Про Правила дорожнього руху»

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов задовольнити.

          Визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН №437422 від 22 жовтня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ Ананьївського району Одеської області молодшим сержантом міліції ОСОБА_2  про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

          Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП – закрити.

    Постанова оскарженню не підлягає.

    Суддя                                                                                                                             Надєр Л.М.

Постанова набуває законної сили „___” ____________ 200___р.