Справа № 2 – 5354
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року Ялтинський міський суд Криму
у складі судді: ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.
при секретарі: КАЗАЧЕНКО Ю.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» про розірвання договору довічного утримання,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить: розірвати договір довічного утримання, укладений 26 листопада 2003 року між нею і ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, реєстраційний номер 8176 та зобов’язати КП БТІ м. Ялта скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.
Вимоги мотивує тим, що 26 листопада 2003 року між нею та її сином був укладений договір довічного утримання, згідно умов якого вона передала йому у власність квартиру АДРЕСА_1, за що останній зобов'язався надавати їй довічне матеріальне утримання. Грошова оцінка матеріального забезпечення за згодою сторін була визначена у розмірі 100 гривень щомісячно. Дані умови договору він виконував, ІНФОРМАЦІЯ_1 син помер та обов’язки про довічне утримання перейшли його спадкоємцям – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Разом з тим, відповідачі умов Договору належним чином не виконують, матеріально її не забезпечують, вона вимушена самостійно придбавати собі продукти харчування та готувати їжу, прибирати самостійно квартиру і сплачувати комунальні послуги, у зв'язку з чим вона вважає умови договору порушеними і просить його розірвати із застосуванням відповідних правових наслідків цього.
Відповідачі в судовому засіданні позов визнали.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не надав.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, замість чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно
Судом встановлено, що 26 листопада 2003 року між позивачем і її сином ОСОБА_5 був укладений договір довічного утримання, згідно умов якого позивачка передала у власність відповідачу квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 зобов'язався надавати їй щомісячне матеріальне забезпечення у вигляді: довічного забезпечення житлом шляхом збереження прав безкоштовного проживання у відчужуваній квартирі; забезпечення харчуванням, одягом, взуттям; здійснення догляду та надання необхідної допомоги, забезпечення належними лікувальними засобами, надання побутових послуг. Грошова оцінка зазначеного в договорі матеріального забезпечення за згодою сторін визначена у розмірі 100 гривень (а.с. 7). Умови договору її син виконував в повному обсязі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 10). Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцями на все майно ОСОБА_5 є його мати ОСОБА_1, дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 (а.с. 11).
Відповідно до ст. 757 ЦК України, обов’язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
Відповідно до ст.. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача, у разі невиконання або неналежного виконанню набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.
Таким чином, підстава для розірвання договору пов’язана з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором довічного утримання.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, стверджуючи, що умови Договору, з моменту смерті її сина ОСОБА_5, відповідачами належним чином не виконуються: ні належного догляду, ні матеріального забезпечення вона не отримує, у зв'язку з чим просить суд його розірвати.
Крім того, стверджує, що вона взагалі не потребує стороннього догляду та може самостійно себе обслуговувати, чим вона й займається. Відносно відповідачів вона настроєна дуже категорично та не бажає отримувати від них будь-яку допомогу. Відповідачі проти цього не заперечували, та просили розірвати цей договір, а отже ці обставини не потребують додаткового доведення в судовому засіданні.
Згідно зі ст.. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
У зв’язку з вище викладеним, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 744, 755, 757 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 59, 60, 174, 212, 213, 215, 217, 218 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського округу ОСОБА_6 26 листопада 2003 року за № 8176.
Зобов’язати комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у строки та порядку, передбаченому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя :