Копія: справа № 2-а-656/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(в порядку скороченого провадження )   

24 листопада 2010 року                                                                                сел. Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Якименко Т.О., в приміщенні Котелевського районного суду Полтавської області, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії ,-   

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату, на його користь додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особі, віднесеної  категорії 2 ,  за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 07.12.2009 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у урахуванням проведених виплат. А також, зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити йому перерахунок пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та  додаткової пенсії за шкоду здоров’ю – 75 % мінімальної пенсії за віком,  з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням проведених виплат.

В матеріалах справи мається Ухвала Котелевського районного суду від 28 жовтня 2010 року, про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії, у зв’язку з тим, що справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.     Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області надало заперечення на позов № 4570 від 19 листопада 2010 року, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити.  

 Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, приходжу до переконання, що позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 17.12.2009 року., а до цього мав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії серії НОМЕР_2 від 22.03.1993 року.

З 22.03.1993 року ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.

З 12.11.2007 року по 08.12.2009 року позивач отримував пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків (3 група) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як інвалід 3 групи відповідно до ст.49 цього ж Закону.

Згідно з довідкою МСЕК серії 7-66 ТЕ №0018567 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи  захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 08.12.2009 року безстроково.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Державна (основна) пенсія позивачу нараховується та виплачувалася відповідно до ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком, та для інвалідів 2 групи – не нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

Обчислення додаткової пенсії позивача передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої розмір такої пенсії для інвалідів 3 групи складає 50 % мінімальної пенсії за віком, 2 групи – 75% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було змінено та встановлено новий порядок обрахунку як основної та додаткової пенсії позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо обчислення розміру основної та додаткової пенсії позивача лише в період дії відповідних змін, внесених до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року. В зазначений період часу пенсія позивача нараховувалася та виплачувалася відповідно до діючих редакцій ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В інший період спірних правовідносин нарахування та виплата позивачу пенсії здійснювалась відповідачем всупереч вимогам діючих на той час редакцій ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру основної та додаткової пенсії позивача у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

До такого висновку суд приходить з врахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Посилання відповідача в запереченні на застосування ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, є необґрунтованим. Адже, іншими законодавчими актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, а застосування відповідачем при нарахуванні пенсії позивача підзаконних нормативних актів, які суперечать вимогам Законів України, є неправомірним.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1, від 28.05.2008 р. №530 та від 16.07.2008р. №654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Отже, відповідач повинен був виконувати вимоги ст. ст. 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлювався порядок визначення розміру пенсії позивача у співвідношенні з мінімальною пенсією за віком, яка визначається з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.

Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України строк звернення до суду визначається не тільки за нормами цього Кодексу, але й інших законів.

Відповідно до ст. 73 Закону України від 08.02.1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, встановлюється відповідним законодавством України. Разом з тим, ч. 1 ст. 76 зазначеного Закону передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 07.12.2009 року по 3-ій групі інвалідності, в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою недоотриманих сум, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою недоотриманих сум, та зобов`язання здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, позивачу як, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ,  з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою недоотриманих сум.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.

    Крім цього, Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 12 березня 2010 року, аналогічні позовні вимоги позивача були задоволені за період з 20.11.2009 року по 12.03.2010 року, постанова Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21.04.2010 року, постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 12 березня 2010 року залишено без змін. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 72 КАС України о бставини,     встановлені  судовим рішенням  в адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з врахуванням вище викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо основної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 13 березня 2010 року, з виплатою недоотриманих сум.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 51, 54, 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6-14, 71, 183-2 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області щодо нарахування та здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2 ,  за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 07.12.2009 року по 3-ій групі інвалідності, в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою недоотриманих сум.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком,  встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, з урахуванням проведених виплат.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ,  з 08.12.2009 року по другій групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, з виплатою недоотриманих сум, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.      

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя    (підпис)

З оригіналом згідно:

Голова

Котелевського районного суду

Полтавської області                                                                                                                    Т.О.Якименко