1
Справа № 2-6212/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 13 грудня 2010 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Чинчин О.В., при секретарі Заботіній О.Ю., за участю представника позивача-відповідача Лещенок Ю.М., представника відповідачки-позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовними заявами
Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_4 до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про визнання дій неправомірними, визнання акту недійсним та бездоказовим, відшкодування моральної шкоди, -
В с т а н о в и в :
Позивач-відповідач ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованості за спожиту необліковану та обліковану електричну енергію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі по справі мешкають за адресою: АДРЕСА_1, та є абонентами ДФ ДП «Регіональні електричні мережі». Позивач та відповідачка ОСОБА_4 перебувають у цивільно-правових відносинах, що підтверджується відкриттям особового рахунку на абонента. При перевірці дотримання вимог діючого законодавства, у відповідачів було виявлено порушення, яке полягало у наступному: «повреждение государственной пломбы», про що було складено відповідний Акт № 23551 від 26.08.2009 р. на суму 674,42 грн. Також, користуючись послугами ДФ ДП «Регіональні електричні мережі», свої зобов’язання ОСОБА_4, ОСОБА_3 не виконують, спожиту обліковану електроенергію не оплачують, завдаючи позивачеві збитків, в зв’язку з чим мають заборгованість за електроенергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 580,76 грн., по особовому рахунку № НОМЕР_2 в сумі 2 016,92 грн., всього 2 597,68 грн. Добровільно відшкодувати завдані збитки та сплатити заборгованість відповідачі відмовляються, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення солідарно з них суми заборгованості за необліковану електроенергію в розмірі 674,42 грн., суми заборгованості за обліковану електроенергію в розмірі 2 597,68 грн., а також 30 грн. – витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В свою чергу ОСОБА_4 звернулася до ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» з зустрічним позовом про визнання дій неправомірними, визнання акту недійсним та бездоказовим, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 серпня 2009 року працівниками ДП «Регіональні електричні мережі» в особі
2
ДФ ДП «Регіональні електричні мережі», контролерами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при проведенні перевірки було складено Акт № 23551, відповідно до якого було виявлено порушення ОСОБА_4, ОСОБА_3 умов Договору, а саме: «повреждение государственной пломбы». При цьому, контролери прилад обліку зняли, упаковали у пакет, та забрали з собою. При складанні акту дії контролерів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були неправомірними. В акт було вписано тертього контролера ОСОБА_7, який при цьому присутній не був. Вони самі за нього поставили підпис. На вимогу ОСОБА_4 показати нібито пошкоджену пломбу та дані лічильника, вони не відреагували. Раніше працівниками ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» неодноразово було проведено перевірку, та ніяких претензій з їх боку не надходило. ОСОБА_4 регулярно та щомісячно оплачує електроенергію, користуючись з 1999 року пільгою на оплату комунальних послуг, як учасник ВВВ, про що писала заяви та надавала необхідні для цього копії документів, на абонентську дільницю. ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» не має доказів на підтвердження порушення правил договору, та правомірності складання акту, а саме, немає лічильника, немає акту експертизи. Крім того, діями працівників ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що під час проведення перевірки вони поводилися нахабно та зухвало, та довели ОСОБА_4 до сліз. Коли вони пішли, ОСОБА_4 стало зле, вона вживала ліки, не могла спати, нервувала, в зв’язку з чим почали посилюватися болі у ділянці серця. 28 вересня 2009 року вона була госпіталізована, та знаходилася на стаціонарному лікуванні внаслідок перенесеного нервового зриву. Завдану моральну шкоду ОСОБА_4 оцінює у 20 000 грн. На підставі викладеного, вона і звернулася до суду, та просить визнати дії працівників ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» при складанні Акту № 23551 від 26.08.2009 р. неправомірними, визнати даний акт недійсним та бездоказовим, та стягнути з ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» на користь ОСОБА_4 20 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача-відповідача – Лещенок Ю.М., яка діє на підставі довіреності, підтвердила позовні вимоги та їх обґрунтування у повному обсязі, наполягає на задоволенні позову. З зустрічними позовними вимогами ОСОБА_4 не погодилася, та пояснила, що заборгованість за спожиту обліковану електричну енергію у відповідачів виникла по одному особовому рахунку у лютому 2003 року, а по другому – у вересні 2004 року. Існує процедура, відповідно до якої споживач, який має право на відповідні пільги, повинен повідомити про це енергопостачальника у письмовій заяві. Пільгова оплата електроенергії здійснюється з дня подачі споживачем заяви. ОСОБА_4 повідомила ДП «Регіональні електричні мережі» про своє право на пільгу лише 03 квітня 2008 року, та з цього часу і здійснюється пільгова оплата. Також додала, що пільга може бути застосована лише по одному особовому рахунку, та лише на 75 кВт. Однак, відповідачка має два особових рахунки, та витрачає електричну енергію понад встановлену норму для пільги, в зв’язку з чим і виникла вказана заборгованість. Експертиза лічильника не була проведена, оскільки на експертизу лічильник повинна була відвезти сама відповідачка-позивачка. Просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 – відмовити.
Представник відповідачки-позивачки – ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» не визнала, позов ОСОБА_4 та його обґрунтування підтримала, також додала, що всупереч встановленим вимогам Акт № 23551 від 26.08.2009 р. не було належним чином передано споживачеві цього ж дня, а було надіслано поштою. ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» не надано висновку експертизи, які б свідчили про пошкодження пломб, а також втручання в роботу засобів обліку. Позовні вимоги заявлені з порушенням строків позовної давності. Таким чином, просить суд у задоволенні позовних вимог ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» – відмовити, її зустрічний позов задовольнити.
3
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні з позовними вимогами ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» не погодився, просить суду відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» підлягає задоволенню частково, а позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 714 ЦК України з а договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку, вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушенням, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
В судовому засіданні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4, та ОСОБА_3, що підтверджується відповідною довідкою житлової організації (а.с. 5).
Відповідачка ОСОБА_4 є абонентом ДФ ДП «Регіональні електричні мережі», що підтверджується особовими рахунками №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, відкритими на її ім’я (а.с. 6-11, 71-74).
Отже, між позивачем-відповідачем Державним підприємством «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та відповідачкою-позивачкою ОСОБА_4 виникли договірні правовідносини з користування електроенергією.
При перевірці дотримання вимог Закону України «Про електроенергетику», «Правил користування електроенергією для населення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, у відповідачки-позивачки виявлено порушення вимог діючого законодавства України, про що було складено відповідний Акт (а.с. 12).
Згідно з Актом про порушення споживачем «Правил користування електроенергією для населення» та умов «Договору на користування електроенергією» № 23551 від 26.08.2009 р., порушення полягало у наступному: «повреждение государственной пломбы», згідно з розрахунком, розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок безоблікового користування (розкрадання) електричною енергією складає 674 грн. 42 коп. (а.с. 12).
4
Частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.
При цьому, згідно з п. 15 «Правил користування електроенергією для населення» п ошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту. Експертиза приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача. За результатами експертизи складається акт.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, та було підтверджено самим представником позивача-відповідача, всупереч встановленим вимогам, експертиза приладу обліку проведена не була, пошкодження приладу обліку, та, відповідно, вина споживача, належним чином не встановлені, в зв’язку з чим, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту необліковану електричну енергію відсутні .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» у цій частині, суд не бере до уваги пояснення представника позивача-відповідача стосовно того, що саме відповідачка-позивачка мала відвезти прилад обліку на експертизу, оскільки це не передбачено будь-якими нормами діючого законодавства.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за обліковану електроенергію, суд виходить з наступного.
Згідно з абз. 5 п. 42 «Правил користування електроенергією для населення», споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати спожиту електричну енергію.
У відповідності з довідками, ОСОБА_4 має заборгованість перед позивачем за обліковану спожиту електроенергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з лютого 2003 року по 13 травня 2010 року в сумі 580 грн. 76 коп. (а.с. 25), та по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з вересня 2004 року по 13 травня 2010 року в сумі 2 016 грн. 92 коп. (а.с. 26), всього 2 597 грн. 68 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачкою-позивачкою ОСОБА_4 свої зобов’язання перед позивачем за надані послуги належним чином виконано не було, що і є підставою для стягнення з неї суми заборгованості за обліковану спожиту електроенергію.
При цьому, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
5
Враховуючи, що позивач-відповідач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами 21 травня 2010 року, тобто поза межами строків позовної давності, а також те, що представником відповідачки-позивачки в судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» заборгованість за обліковану спожиту електроенергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 21 травня 2007 року по 13 травня 2010 року в сумі 204 грн. 68 коп., та по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 21 травня 2007 року по 13 травня 2010 року в сумі 1 310 грн. 15 коп., всього 1 514 грн. 83 коп.
Постановляючи рішення у даній справі, суд не може задовольнити позовні вимоги в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованості за спожиту обліковану електричну енергію, оскільки відповідач ОСОБА_3 стороною у даних зобов’язаннях не є, в зв’язку з чим не несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником.
При цьому, суд не може взяти до уваги заперечення відповідачки-позивачки ОСОБА_4 стосовно її незгоди з сумою заборгованості за спожиту обліковану електричну енергію, оскільки вона користується пільгами на комунальні послуги, та оплачувала електричну енергію регулярно з урахуванням цих пільг, з наступних підстав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що є начальником абонентського відділу ДФ ДП «Регіональні електричні мережі». ОСОБА_4 у період з 1999 року по 2003 рік користувалася пільгами на житлово-комунальні послуги. У 2003 році УПТСЗН Петровської районної у м. Донецьку ради вводили систему Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, усі пільговики вносилися до єдиної бази, перереєстровували всіх, видавали посвідчення. Споживач, який має право на відповідні пільги, повинен повідомити про це енергопостачальника у письмовій заяві. Пільгова оплата електроенергії здійснюється з дня подачі споживачем заяви. Відповідачка ОСОБА_4 повідомила ДП «Регіональні електричні мережі» про своє право на пільгу лише 03 квітня 2008 року, та з цього часу і здійснюється пільгова оплата. Також додала, що пільга може бути застосована лише по одному особовому рахунку, та лише на 75 кВт. Однак, відповідачка має два особових рахунки, та витрачає електричну енергію понад встановлену норму для пільги, в зв’язку з чим і виникла вказана заборгованість.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 до ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» про визнання дій неправомірними, визнання акту недійсним та бездоказовим, відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
У відповідності зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює контролером у ДФ ДП «Регіональні електричні мережі». 26 серпня 2009 року вона, разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7, проводили планову заміну лічильників на фасаді за адресою: АДРЕСА_1. За даною адресою було 2 прилади обліку. Спочатку вони у присутності ОСОБА_4 замінили лічильник у будинку, ніяких претензій там не було. Потім вони пішли до кухні, та при огляді лічильника було встановлено порушення, а саме, що державна пломба пережата плоскогубцями, свідчення на приладі обліку були занижені. ОСОБА_6 демонтувала прилад обліку, після чого контролери опломбували його в пакет, та віддали жінці, аби вона відвезла його на експертизу, при цьому роз’яснили їй, куди саме необхідно з’явитися. За даним фактом було складено відповідний акт у відношенні ОСОБА_4 Другу копію акту вони залишили ОСОБА_4, від підпису у акті вона відмовилася.
6
В судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_7 надали суду пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_6
Отже, як вбачається з вищенаведених та оцінених судом доказів, при складанні Акту про порушення споживачем «Правил користування електроенергією для населення» та умов «Договору на користування електроенергією» № 23551 від 26.08.2009 р., працівники ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» діяли правомірно, з дотриманням всіх вимог, та у межах своїх повноважень. Доводи ж відповідачки-позивачки щодо неправомірності дій відповідача при складанні акту, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог, належними доказами підтверджені не були.
Таким чином, діями працівників ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» права ОСОБА_4 не порушено, у звязку з цим, підстав для задоволення позовних вимог у суду немає.
Отже, за необґрунтованості позову по суті за основними вимогами щодо визнання протиправними дій працівників ДП «Регіональні електричні мережі» в особі ДФ ДП «Регіональні електричні мережі» при складанні Акту № 23551 від 26.08.2009 р., суд відмовляючи в їх задоволенні, не вступає в обговорення обґрунтованості позову в частині інших супутніх позовних вимог, а саме, визнання акту недійсним та бездоказовим, відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. Ціна позову складає 3 272,10 грн. (100 %). Розмір задоволених позовних вимог складає 1 514,83 грн., що становить ?46 % від ціни позову (1 514,83 грн. ? 100 % / 3 272,10 грн.).
Таким чином, у відповідності зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», з відповідачки-позивачки ОСОБА_4 на користь позивача-відповідача необхідно стягнути 13,80 грн. – витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (46 % від 30 грн.), а також 7,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 611, 714 ЦК України, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 15, 37, 42 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позов Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного підприємства
7
«Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» 1 514 (одна тисяча п’ятсот чотирнадцять) грн. 83 коп. – заборгованість за обліковану електричну енергію за період з 21 травня 2007 року по 13 травня 2010 року на розрахунковий рахунок 260313011490 у ВАТ Ощадбанк м. Донецьк, МФО 335106, ОКПО 26390719; 13 (тринадцять) грн. 80 коп. – витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 2600136902 у філії АБ «Енергобанк» у м. Донецьку, МФО 377045, ЄДРПОУ 26390719.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) грн. 00 коп. на користь держави.
В іншій частині позовних вимог Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» – відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про визнання дій неправомірними, визнання акту недійсним та бездоказовим, відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Чинчин