Справа  № 2-1884/10

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 29 листопада 2010 р. Ковельський міськрасуд Волинської обл.,

          в складі: головуючого-судді Логвинюк І.М.,

                         при секретарі Щесюк Н.Й.,

                         з участю: позивача ОСОБА_1,

                                          представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про проведення перерахунку відшкодування та стягнення суми на утримання дітей по втраті годувальника, шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_3. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про проведення перерахунку відшкодування та стягнення суми на утримання дітей по втраті годувальника, шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17 год. 30 хв. у районі а/д Київ – Ковель - держкордон, за 2 км від м. Ковеля Волинської обл. відповідач, керуючи власним автомобілем марки «Форд - Сієра», р. НОМЕР_1, вчинив наїзд на її чоловіка – ОСОБА_5., який рухався на велосипеді у напрямку м. Ковеля. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень чоловік помер при доставці у Ковельську ЦРЛ. За постановою ст. слідчого Ковельської міськрайпрокуратури від 27.02.01 р., кримінальна справа щодо відповідача, порушена за ознаками ч. 2 ст. 215 КК України, провадженням закрита за відсутністю у його діях складу даного злочину. У зв»язку з загибеллю чоловіка а його особі їх діти – син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., втратили свого годувальника. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 09.06.06 р. було стягнуто з відповідача на її користь на їх утримання  заборгованість по збитках за період з 01.01.04 р. по 01.01.06 р. в сумі 4 135 грн. та надалі вирішено стягувати, починаючи з 01.01.06 р.  на кожну дитину по 116  грн. 67 коп. до їх повноліття. Оскільки чоловік на день смерті не працював, то розмір відшкодування вираховувався, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. З часу винесення вказаного судового рішення відповідно до Закону України мало місце поетапне збільшення розміру мінімальної заробітної плати 16 разів. Відповідно, з 01.07.06 р. по 01.12.10 р. розмір збитків збільшувався:

- з 01.07.06 р. по 01.12.06 р. – мінімальна з/плата 375 грн. за 5 міс. 2006 року                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       = 1 875 грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 250 грн.,

- з 01.12.06 р. по 01.04.07 р. – мінімальна з/плата 400 грн. за 4 міс. (1 міс. 2006 та 3 міс. 2007 року) = 1 600 грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 067 грн.,

- з 01.04.07 р. по 01.07.07 р. – мінімальна з/плата 420 грн. за 3 міс. 2007 року = 1 260  грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 840 грн.,

- з 01.07.07 р. по 01.10.07 р. – мінімальна з/плата 440 грн. за 3 міс. 2007 року = 1 320  грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 880 грн.,

- з 01.10.07 р. по 01.01.08 р. – мінімальна з/плата 460 грн. за 3 міс. 2007 року = 1 380  грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 920 грн.,

- з 01.01.08 р. по 01.04.08 р. – мінімальна з/плата 515 грн. за 3 міс. 2008 року = 1 545  грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 030 грн.,

- з 01.04.08 р. по 01.10.08 р. – мінімальна з/плата 525 грн. за 6 міс. 2008 року = 3 150 грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 2 100 грн.,

- з 01.10.08 р. по 01.12.08 р. – мінімальна з/плата 545 грн. за 2 міс. 2008 року = 1 090 грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 727 грн.,

- з 01.12.08 р. по 01.04.09 р. – мінімальна з/плата 605 грн. за 1 міс. 2008 року та 3 міс. 2009 року = 2 420 грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 613 грн.,

- з 01.04.09 р. по 01.10.09 р. – мінімальна з/плата 630 грн. за 6 міс. 2009 року = 3 780 грн. : 3 х 2 (кількість дітей) = 2 520 грн.,

- з 01.10.09 р. по 01.11.09 р. – мінімальна з/плата 650 грн. за  1 міс. 2009 року = 650 : 3 х 2 (кількість дітей) = 422 грн.,

- з 01.11.09 р. по 01.01.10 р. – мінімальна з/плата 744 грн. за  2 міс. 2009 року = 1 488 : 3 х 2 (кількість дітей) = 992 грн.,

- з 01.01.10 р. по 01.04.10 р. – мінімальна з/плата 869 грн. за  3 міс. 2010 року = 1 738 : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 738 грн.,

- з 01.04.10 р. по 01.07.10 р. – мінімальна з/плата 884 грн. за  3 міс. 2010 року = 2 652 : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 768 грн.,

- з 01.07.10 р. по 01.10.10 р. – мінімальна з/плата 888 грн. за  3 міс. 2010 року = 2 664 : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 776 грн.,

- з 01.10.10 р. по 01.12.10 р. – мінімальна з/плата 907 грн. за  2 міс. 2010 року = 907 : 3 х 2 (кількість дітей) = 1 209 грн.. А всього в сумі 20 863 грн. (1 250 + 1 067 + 840 + 880 + 920 + 1 030 + 2 100 + 727 + 1 613 + 2 520 + 422 + 992 + 1 738 + 1 768 + 1 776 + 1 209 = 20 863 грн.). Фактично виплачено з 01.07.06 р. по 01.12.10 р. за 53 місяці по 233 грн. 34 коп. на двох дітей 12 367 грн. (116 грн. 67 коп. х 2 х 53 міс.). Різниця (недоплата) складає 8 496 грн. (20 863 грн. -12 367 грн. = 8 496 грн.). У подальшому, починаючи з 01.12.10 р. просить стягувати по 302 грн. 32 коп. на кожну дитину (907 грн. - мінімальна заробітна плата : 3), а на обох дітей – по 605 грн. (302 грн. 33 коп. х 2). Вказує, що строк позовної давності в даному випадку не застосовується. Просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь збитки на утримання дітей – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., перераховану заборгованість по збитках по втраті годувальника в особі батька дітей – ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3, за період з 01.07.06 р. по 01.12.10 р. в сумі 8 496 грн. і надалі стягувати з відповідача на кожну дитину по 302 грн. 32 коп., тобто, по 605 грн. на обох дітей до можливого наступного збільшення розміру мінімальної заробітної плати чи досягнення дітьми повноліття. Стягнути судові витрати у справі.    

       В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали повністю, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами. Просять позов задовольнити. Стягнути судові витрати у справі.

В судове засідання відповідач не з»явився, належно оповіщений, причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову суду не надав.  

На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності відповідача.

Зі згоди позивача та її представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.  

Відповідно з копією свідоцтва про шлюб, виданого 27.11.06 р. відділом рацс по м. Ковелю Ковельського МРУЮ Волинської обл., ОСОБА_3 після укладення шлюбу з ОСОБА_9, присвоєно прізвище ОСОБА_3.

Як стверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3, виданих, відповідно, 10.07.97 р. та 30.11.98 р. міськвідділом рагс м. Ковеля, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Та обставина, що вказані вище неповнолітні діти позивача проживають в даний час з нею, стверджується довідкою № 821, виданою 18.10.10 р. Ковельським РЖКП -                                                                                                                           2 (м. Ковель).

За змістом ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Копією рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 09.06.06 р. у  цивільній справі за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди на утримання дітей по втраті годувальника, стверджується посилання позивача на ту обставину, що за згаданим судовим рішенням її позов задоволено та ухвалено стягувати з відповідача на її користь на утримання дітей: ОСОБА_7., 1997 р. н. та ОСОБА_6, 1998 р. н., заборгованість по збитках по втраті годувальника – ОСОБА_5, за період з 01.01.04 р. по 01.01.06 р. в сумі 4 135 грн. 92 коп. та, починаючи з 01.01.06 р. ухвалено стягувати на кожну дитину по 116 грн. 67 коп. щомісячно до їх повноліття.

За змістом ст. ст. 1187, 1195, 1200, 1208 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. У разі ушкодження здоров»я фізичної особи, яка на момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Вона відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв»язку з втратою здоров»я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також  інших доходів. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або малим на день його смерті право на одержання від нього утримання. Шкода відшкодовується – дитині – до досягнення нею 18-ти років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років, у повному обсязі без врахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника та інших доходів. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Дійсно, з часу винесення вищевказаного судового рішення мало місце поетапне збільшення розміру мінімальної заробітної плати 16 разів. Наведені позивачем розрахунки принципово правильні та зауваження не викликають. Мінімальна заробітна плата за спірний період збільшувалась.

На 2006 р. розмір мінімальної заробітної плати було встановлено Законом України «Про  Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.05 р. та вона встановлена, зокрема,:

з 01.07.06 р. –  375 грн.,

з 01.12.06 р. – 400 грн.

На 2007 р. розмір мінімальної заробітної плати було встановлено Законом України «Про  Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 р. та вона встановлена:

з 01.01.07 р. –  400 грн.,

з 01.04.07 р. – 420 грн.,

з 01.07.07 р. – 440 грн.,

з 01.10.07 р. – 460 грн..

На 2008 р. розмір мінімальної заробітної плати було встановлено Законом України «Про  Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.07 р. та вона встановлена:

з 01.01.08 р. – 515 грн.,

з 01.04.08 р. – 525 грн.,

з 01.10.07 р. – 545 грн.,

з 01.12.08 р. – 605 грн..

На 2009 р. розмір мінімальної заробітної плати було встановлено Законом України «Про  Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.09 р. та вона встановлена:

з 01.01.09 р. – 605 грн.,

з 01.04.09 р. – 625 грн.,

з 01.07.09 р. – 630 грн.,

з 01.10.09 р. – 650 грн.,

з 01.11.09 р. – 744 грн..

На 2010 р. розмір мінімальної заробітної плати було встановлено Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.09 р. та Законом України «Про Державний бюджет України  на 2010 рік» від 27.04.10 р. та вона встановлена:

з  01.01.10 р. по 31.03.10 р. – 869 грн.,

з  01.04.10 р. по 30.06.10 р. – 884 грн.,

з  01.07.10 р. по 30.09.10 р. – 888 грн.,

з  01.10.10 р. по 30.11.10 р. – 907 грн..

Відповідно, позивач підставно заклала до суду позовні вимоги про відшкодування їй збитків на утримання дітей у зв»язку з втратою годувальника з відповідача як власника джерела підвищеної небезпеки. Оскільки чоловік позивача – ОСОБА_5 на момент смерті не працював, розмір відшкодування слід і надалі визначати, виходячи з розміру мінімальної зарплати. Наведені вище позивачем розрахунки є вірними, за виключенням помилки у обрахуванні загальної суми шкоди, що становить не 20 863 грн., а 20 852 грн. (1 250 + 1 067 + 840 + 880 + 920 + 1 030 + 2 100 + 727 + 1 613 + 2 520 + 422 + 992 + 1 738 + 1 768 + 1 776 + 1 209 = 20 852 грн.). А також різниця (недоплата) складає 8 485 грн. (20 852 грн. -12 367 грн. = 8 485 грн.), а не 8  496 грн.

 Фактично, відповідачем, відповідно до вищевказаного судового рішення, виплачено позивачеві за період з 01.07.06 р. по 01.12.10 р. за 53 місяці по 233 грн. 34 коп. на двох дітей всього 12 367 грн. (116 грн. 67 коп. х 2 х 53 міс.), а тому різниця (недоплата) складає 8 485 грн. (20 852 грн. -12 367 грн. = 8 485 грн.).

У подальшому, починаючи з 01.12.10 р. слід стягувати з відповідача на користь позивача по 302 грн. 32 коп. на кожну дитину (907 грн. - мінімальна заробітна плата : 3), а на обох дітей – по 605 грн.(302 грн. 33 коп. х 2), без застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.      

У розпорядженні суду відсутні дані про те, що у добровільному порядку відповідач погашає заборгованість чи сплачує суми на відшкодування збитків тощо, в тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, у т.ч. – на отримання правової допомоги, а також з відповідача на слід стягнути на доход держави судовий збір.

              На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 61, 213-218 ЦПК України, ст.ст.16, 22, 1187, 1195, 1200, 1208 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 збитки на утримання дітей – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., перераховану заборгованість по збитках по втраті годувальника в особі батька дітей – ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3, за період з 01.07.06 р. по 01.12.10 р. в сумі 8 485 (вісім тисяч чотириста вісімдесят п»ять) грн. і надалі стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на кожну дитину по 302 (триста дві) грн. 32 коп., тобто, по 605 (шістсот п»ять) грн. на обох дітей, до можливого наступного збільшення розміру мінімальної заробітної плати чи досягнення дітьми повноліття.

Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 615 (шістсот п»ятнадцять) грн. судових витрат у справі.    

Стягнути ОСОБА_4 на доход держави 51 (п»ятдесят одну) грн. судового збору.    

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справ, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: