Справа № 2-2953/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2010   року  Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді                            Калька О.С.

за участю секретаря                          Бойченко Л.О.,

представника позивача                     ОСОБА_1

відповідача                                        ОСОБА_2

представника відповідача                  Кузь О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, АТ «Страхова компанія «АХА Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В  И В:

    15.03.2010 року позивач звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

    Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.

    05.11.2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль позивача Skoda Fabia Sedan 1.21, державний номерний знак НОМЕР_1.

    Дорожньо – транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2, що підтверджується постановою Київською районного суду м. Полтави від 4 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.6).

    В наслідок ДТП позивачу була спричинена матеріальна шкода, яку останній оцінює в 48891 грн. 08 коп. та просить стягнути солідарно з відповідачів. Крім того просить стягнути  з відповідачів моральну шкоду в сумі 5000 грн.

    Ухвалою суду 13 серпня 2010 року в якості співвідповідача залучено  АТ «Страхова компанія «АХА Україна».

    Від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява з проханням слухати справу в її відсутність.

    Суд заслухавши представника позивача, яка повністю підтримала позов, просила його задовольнити, відповідача ОСОБА_2 та його представника, які позов визнали частково, просили при вирішені справи врахувати те, що ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність перед третіми особами в  АТ «Страхова компанія «АХА Україна», а тому вважають, що страхова компанія повинна відшкодувати завдану шкоду в розмірі передбаченому страховим полісом, представника  АТ «Страхова компанія «АХА Україна», який позов не визнав, просив в  задоволенні відмовити , оскільки сума страхового відшкодування в розмірі 18980 грн. 08 коп. була перерахована 22.01.2010 року на рахунок Вигодонабувача АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до  п.7.16  договору страхування, укладеному між АТ «Страхова компанія «АХА Україна» та ОСОБА_6,   дослідивши докази у справі, приходить до наступного висновку.

Згідно постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а/с 6).

    Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні визначаються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

    Як вбачається із положень ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

    Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб’єктами оціночної діяльності є, зокрема, зареєстровані у встановленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, відповідно до цього закону.

    Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути особи, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

    З звіту №11/2-1  від 13 листопада 2009 року вбачається що вартість відновлюваного ремонту автомобіля Skoda Fabia Sedan 1.21, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент огляду становить 47910 грн. 27 коп. (а.с.7-13).

Суд приймає  до уваги наданий позивачами звіт про оцінку майна, оскільки він відповідає вище згаданим вимогам закону.

Таким чином судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Skoda Fabia Sedan 1.21, належному позивачу з урахуванням фізичного зносу становить 47910 грн. 27 коп.

     Умовами договору страхування, укладеному по третьому типу між відповідачем ОСОБА_2 та АТ «Страхова компанія «АХА Україна», який посвідчено полісом № ВС / 9538855, встановлено, що ліміт відповідальності за заподіяну майну шкоду становить 25500 грн., розмір франшизи дорівнює 510 грн.

    Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність  власника транспортного засобу, повинен відшкодувати у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка заподіяна майну третьої особи.

    Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, зобов’язаний відшкодувати витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, або здійснити страхове відшкодування у порядку, передбаченому ст. 30 згаданого закону, якщо має місце фізичне знищення транспортного засобу.

    З згаданого звіту № 11/2-1 вбачається, що ринкова вартість автомобіля Skoda Fabia Sedan 1.21, державний номерний знак НОМЕР_1. на момент пошкодження становить 66035 грн. 40 коп. та є більшою ніж вартість відновлюваного ремонту.

    Враховуючи вище наведене та виходячи з положень ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд приходить до висновку про стягнення з відповідача АТ «Страхова компанія «АХА Україна» на користь позивача страхове відшкодування в сумі:

 25500 – 510 грн. суми франшизи = 24990 грн.

    Судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно умов договору страхування №СБ 1073756 автотранспортного засобу укладеного між АТ «Страхова компанія «АХА Україна» та позивачем ОСОБА_4 (а.с.47)  сума страхового відшкодування в розмірі 18980 грн. 08 коп. була перерахована 22.01.2010 року на рахунок Вигодонабувача АКІБ «УкрСиббанк».

    Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа,  яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової  виплати  (страхового  відшкодування) для  повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю  між фактичним  розміром  шкоди  і  страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    Враховуючи викладене, встановлену вартість відновлюваного ремонту, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 різницю між фактичним розміром шкоди і страховими виплатами в сумі:

47910 грн. 27 коп. -  18980 грн. 08 коп. – 24990 грн. = 3940,19 грн.

    Відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦПК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом. Під володільцями цих джерел розуміється особа, яка здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу власності або з інших, у тому числі на підставі довіреності.

    Як встановлено судом та не заперечується сторонами, автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з.НОМЕР_2 під час вчинення ДТП керував ОСОБА_2 на підставі довіреності ОСОБА_5

    Згідно раніше згаданої постанови Київською районного суду м. Полтави від 4 грудня 2009 року саме ОСОБА_2 притягнутий за вчинення ДТП з участю автомобіля позивача до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

    А тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_5 у зв’язку з безпідставністю такої вимоги.

    Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивачів витрат по оцінці автомобіля в сумі 600 грн., послуг евакуатора в сумі 350 грн., суд приходить до висновку про відмову в стягненні зазначених витрат, оскільки позивачами не надано належних доказів на підтвердження цих витрат. Наявні в матеріалах справи ксерокопії квитанцій (а.с.25-26) не є належним підтвердженням сплачених коштів, оскільки не містять даних про замовника і відомостей про сплату. Крім того оригінали квитанцій позивачем суду надані не були.

     Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат за юридичну допомогу на користь позивача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині. При цьому суд виходить із положень п.2 ст.88 ЦПК України, оскільки представник позивача ОСОБА_1 діяла на підставі довіреності, тобто не є особою, яка надає юридичну допомогу.  

Вимоги позивача про стягнення 5000 грн.  на відшкодування моральної шкоди суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки наявність такої шкоди не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. Представником позивача не було надано відповідних доказів.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача ОСОБА_4 пропорційно до задоволених позовних вимог.

    Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

      Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

    Стягнути на користь ОСОБА_4 з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА України» суму в розмірі 24990 грн.

    Стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 суму в розмірі 3940,19 грн.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Стягнути з  Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА України» на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати в сумі 305 грн.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати в сумі 52 грн.

      Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий                                                                                 О.С. Калько