№ 2-646/10\1605

РІШЕННЯ

іменем України

    9 грудня 2010 року Гребінківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Татіщевої Я.В.

при секретарі – Дмитренко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку, -

встановив :

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття його з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що вона має у власності  квартиру АДРЕСА_1. Відповідач у зазначеній квартирі не проживає з 6 грудня 2009 року, фактично він проживає разом із іншою жінкою за іншою адресою. Відповідач у добровільному порядку не знятий з реєстрації по цей час, хоча вивіз з квартири всі особисті речі, за комунальні послуги не сплачує, тому просила задовольнити позов та скасувати його реєстрацію у вказаній квартирі.

    В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що згідно рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2010 року спірна квартира визнана спільною сумісною власністю та за ним визнано право власності на 1\2 частину квартири. Рішення набрало чинності та на його підставі він 11 березня 2010 року зареєстрував право приватної власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_2, в КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».

      Представник третьої особи до суду не з’явився, згідно наданої заяви просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

    Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необхідність  відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 18 вересня 2002 року позивач згідно договору купівлі-продажу придбала квартиру АДРЕСА_3, що підтверджується копією договору в матеріалах справи (а.с. 10).

    Сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі з 22 січня 2002 року (а.с. 7). Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2010 року шлюб було розірвано (а.с. 8), свідоцтво  про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 03 листопада 2010 року.

    Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2010 року квартира АДРЕСА_4, визнана спільною сумісною власністю сторін та за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на 1\2 частину квартири. Рішення набрало чинності 31 травня 2010 року.

11 березня 2010 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право приватної власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_5, в КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», що підтверджується  витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

    Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи те, що  квартира АДРЕСА_4, належить сторонам у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах, рішення з цього приводу набрало чинності та виконано, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

    Керуючись ст.ст. 396, 391 ЦК України, ст.ст. 213- 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку – відмовити.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Повний текст рішення виготовлено 14 грудня 2010 року.

         Суддя                                                                                                    Я.В.Татіщева