Копія:
Справа № 2-а-897/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2010 року м. Тульчин Вінницької області
Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій протиправними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про зобов”язання здійснити перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком з 09.08.2004 року та знаходиться на обліку в управлінні ПФУ у Тульчинському районі, не працююча з 09.08.2004 року. 30.09.2010 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою, в якій просила здійснити їй перерахунок додаткової пенсії та призначити підвищення до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоактивного забруднення, встановлених відповідно до ст. 51 та ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, так як вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та постійно проживає на забрудненій території, не працює. З листа відповідача позивач зрозуміла, що ніякого перерахунку вказаних виплат відповідач здійснювати їй не буде, так як вважає свої дії по нарахуванню та виплаті вищевказаних доплат до пенсії правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству. Але, позивач вважає, що підвищення до пенсії як потерпілій від аварії на ЧАЕС, згідно ст. 51 Закону України „Про статус і соціальий захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ктастрофи”, нарахувується та виплачується їй відповідачем з порушення норм чинного законодавства в розмірі, який є значно нижчим від встановленого відповідними Законами, а підвищення за проживання на забрудненій території, віднесеній до 4-ї категорії с. Михайлівка Тульчинського району Вінницької області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітню плату. Із листа управління ПФУ у Тульчинському районі позивачу стало відомо, що підвищення до пенсії їй, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які потраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідачем здійснюється згідно Постанови Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №836 від 26.07.1996 року.
Позивач вважає, що нараховані їй підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці в розмірі 5,20 грн щомісячно за нормами Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року, а не за нормами Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які посраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , який є спеціальним законом, є направомірним, порушує її права та інтереси, суперечить конституційному принципу верховенства права.
Пунктом 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” дію абзаців другого, третього, чевертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ зупинено. Але рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп-2007 року від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідаюь Конституції України, деякі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” зокрема пункт ЗО ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців 2,3,4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітньої плати.
Відповідно до 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаюься неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або була порушена встановлена КонституцієюУкраїни процедура їх розгляду або набрання ними чинності.
Закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В зв”язку з цим, позивач вважає, що має право на перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднененя в розмірі визначеному ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Лист відповідача, в якому позивачу надано роз”яснення щодо нарахування та виплати зазаначених доплат до пенсії, є необгрунтованим та таким, що суперечать чинному законодавству з насупних підстав.
Відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч. 3 ст. 67 даного Закону, що набрала чинності з 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з визначеного законом, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім”ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встанвлення нового розміру прожиткогового мінімуму. За нормами чинного законодавства розмір пенсії за віком визначається лише за правилами встановленими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. За вказаною нормою мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Отже, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Згідно листа відповідача, розмір додаткової пенсії позивачу визначається та виплачується відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року в розмірі 5% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, що є неправомірним та суперечить як чинному законодавству, так і конституційному принципу верховенства закону.
Згідно ст. 16 Конституції України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов”язком держави. Згідно ст. 22 Конституції України – конституційні права та свободи гарантуютьсяі та не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесенні змін у діючі закони не допускається звуження змісту та об”єму існуючих прав і свобод.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 09.08.2004 року, тобто з дати призначення пенсії, так як станом на 09.08.2004 року та по данний час позивач не працює. Таким чином, в 2004-2010 роках її законні права було обмежено шляхом застосування відповідачем норми Закону, визнаного неконституційним.
Дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії та підвищення до пенсії позивач вважає незаконними, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.
Позивач просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії та підвищення до пенсії неправомірними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з 09.08.2004 року перерахувати додаткову пенсію як постраждалій від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії відповідно до вимог, встановлениих ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (із розрахунку 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15% прожиткового мінімуму) та виплатити їй різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою додаткової Чорнобильської пенсії. Забов”язати відповідача з 09.08.2004 року перерахувати їй підвищення до пенсії, як непрацюючій та проживаючій в 4-й зоні посиленого радіоекологічного конторолю відповідно до вимог, встановлених ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (із розрахунку мінімального розміру заробітньої плати, встановленого Законами України „Про Державний бюджет України” за відповідні роки) та виплатити їй різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою підвищення за проживання в зоні.
Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію отримує з 09.08.2004 року. Згідно посвідчення НОМЕР_1, виданого 06.09.1991 року Вінницькою облдержадміністрацією, є громадянином, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного конторолю, категорія 4. Згідно даного посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного конторолю (щільність забруднення грунту цезієм – 137 від 1 до 5 кі (км-2).
Згідно ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач, як особа віднесена до категорії 4, має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, додатква пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам віднесеним до категорії 4 призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітню плату.
Позивач стверджує, що додаткова пенсія та підвищення до пенсії їй виплачувались в менших розмірах, ніж передбачено цією вимогою закону. В той час, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус...” дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
22.05.2008 року рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, якими з 01.01.2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждпали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.
Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встнановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняи їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
За таких обставин, виплата додаткової пенсії позивачу в розмірах, менших, ніж визначено ст. 51 цього Закону, а також не виплата підвищення до пенсії передбачена ст. 39 даного Закону, на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. ст. 39, 51 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і її слід визнати протиправною.
Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення громадянина до адміністратвного суду за захистом своїх прав чи свобод. А тому, позов про стягнення зазначених сум підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку з часу звернення позивача до суду.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити частково.
Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у здійсненні перерахунку додаткової пенсії та підвищення до пенсії ОСОБА_1 протиправними.
Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ та виплачувати її щомісячно, починаючи з 11.05.2010 року, виплативши заборгованість за період з 11.05.2010 року по 11.11.2010 року.
Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ та виплачувати його щомісячно, починаючи з 11.05.2010 року, виплативши заборгованість за період з 11.05.2010 року по 11.11.2010 року.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Суддя: (підпис)
Вірно:
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області А.П. Карнаух
- Номер: 2-а-897/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-897/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Карнаух Аркадій Петрович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.09.2015
- Дата етапу: 08.09.2015
- Номер: 6-а/576/2/18
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-897/10
- Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області
- Суддя: Карнаух Аркадій Петрович
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.05.2018
- Дата етапу: 06.06.2018
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-897/10
- Суд: Барвінківський районний суд Харківської області
- Суддя: Карнаух Аркадій Петрович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.10.2010
- Дата етапу: 14.10.2010
- Номер:
- Опис: перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-897/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Карнаух Аркадій Петрович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.11.2010
- Дата етапу: 17.12.2010