№ 2- 4851 /2010

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

А В Т О Н О М Н О Ї   Р Е С П У Б Л І К И   К Р И М

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 року         Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі:

головуючого — судді Білюнас В. Ю.,

при секретарі — Куценко Є. О.,

за участю адвоката — ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційне господарство ПБК» про покладання зобов’язання зняти нараховану заборгованість, суд

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача зняти з нього нарахування заборгованості оплати за в його квартирі у розмірі 1984,94 гривень і звільнити його від сплати цієї суми.

          Вимоги мотивує тим, що з відповідачем в 2009 році був укладений договір на водопостачання квартири, а в липні 2010 року у квартирі був встановлений новий водомір, та знятий старий. Але за період з 1.06. по 28.06.10 року  нарахування проводилося по загальному водоміру, тому, що позивач не надав на повірку свій водомір, встановлений у  2006 році, а у 1.04.09 року, він був знятий з рахунку відповідача, тому, що не пройшов перевірку 1.04.09 року. Вважає, що обслуговування, демонтаж, періодична перевірка пристрою повинна проводиться за рахунок відповідача. Нараховану суму заборгованості за водопостачання, яка виставлена на оплату відповідачем, є незаконною, оскільки вказана послуга нараховувалася по загальному селищному  лічильнику, а не по його особистому пристрою, тому виникло порушення норм діючого законодавства, потрібно було проводити нарахування за окреме водопостачання до його квартири по окремому водоміру. Представник позивача позов в судовому засіданні підтримала.

Представники відповідача з позовом не згодні, вважають претензії позивача необґрунтованими.

            Вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах:

Відповідно до ч.1, 2 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на основах змагальності сторін.

        Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       В силу ст. 16 ч. 1 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на підставі особистого рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є споживачем водопостачання, яка постачається відповідачем.

Судом встановлено, що позивач мешкає в квартирі АДРЕСА_1,АДРЕСА_2. 04 березня 2009 року між ним і Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційне господарство ПБК» був укладений договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення.

             Як встановлено судом, відповідач постійно надавав позивачеві таку послугу з договору як холодне водопостачання, водовідведення.     Відповідно до Правил надання послуг з подачі холодної води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, це послуга, направлена на задоволення потреб споживача.     Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами Договору про надання комунальних послуг, відповідач зобов'язаний надавати цю послугу за яку відповідач зобов’язаний своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами за фактично надані послуги.

    Судом достовірно встановлено, що відповідач належним чином виконував всі умови договору складеному між сторонами від 04 березня 2009 року. Жодних претензій до нього з боку позивача не поступало. Проте, позивач впродовж довгого часу не вносив платню за отримані послуги, тому відносно нього законно нарахована заборгованість  за отримані послуги.

Відповідно до акту від 05.04.06 року у квартиру позивача ППВКГ ЮБК був встановлений індивідуальний водомір, який позивач повинний був передати на чергову перевірку 24.03.09 року, але цього не зробив. У липні 2010 року у квартирі позивача був встановлений новий водомір, та знятий старий представником відповідача. Але за період з 1.06. по 28.06.10 року  нарахування проводилося по загальному водоміру, тому, що позивач не надав своєчасно на повірку свій водомір, встановлений у  2006 році, тому з 1.04.09 року, він був знятий з рахунку відповідача оскільки не пройшов перевірку 1.04.09 року, про що не заперечував позивач у судовому засіданні. При цьому судом встановлено, що оскільки позивачем своєчасно пристрій не був наданий на перевірку нарахування сплати за водопостачання повинно було проводитися  відповідачем на підставі даних  загально встановленого лічильника у с. Паркове (а.с. 7). що підтверджується особистим рахунком, та листами і повідомленнями про заборгованість за водопостачання.  

 Суд приймає до уваги, що на підставі складеного між сторонами договору п.8.2.12 позивач повинен своєчасно та за власний рахунок проводити контрольні повірки засобів обліку води по закінченню строку міжповіркового інтервалу (який зазначається у акті про прийом індивідуального засобу обліку до експлуатації).

 Вважає, що обслуговування, демонтаж, періодичну перевірку засобу обліку води повинний  проводити за свій рахунок. Нарахована сума заборгованості за водопостачання, яка виставлена на оплату відповідачем, є законною, оскільки вказана послуга нараховувалася по загальному селищному  лічильнику, а не по не наданому своєчасно позивачем пристрою, тому не виникало можливості проводити нарахування за водопостачання по індивідуальному водоміру.

             Таким чином, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і не підлягають задоволенню.

    Відповідно до статті 901 ЦПК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, розглянувши справу в присутності представників сторін, в межах заявлених позовних вимог, повно і всебічно дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову.

На підставі викладеного й керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 611, 901, 903  ЦК України,  п. 11 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених Постановою № 630 Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року  суд

в и р і ш и в:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційне господарство ПБК» про покладання зобов’язання зняти нараховану заборгованість — відмовити .

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

CУДДЯ

Ялтинського міського суду                         В. Білюнас