Справа  № 2-1429

                                                                                                                                                          2010  рік

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 грудня   2010    року                                                     Ялтинський міський суд Криму

у складі судді  :                                                         ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ  Г.С.

при секретарі    :                                                         КАЗАЧЕНКО Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Перша Ялтинська державна нотаріальна контора про визначення розміру ідеальної земельної частки в порядку спадкування, визначення розміру власної ідеальної земельної частки в спільній сумісній власності

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: в изначити розмір 1/5 ідеальної частки померлої ОСОБА_5 з земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1,  що знаходиться в спільний сумісній власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та визначити їй (позивачці) у власність 1/5 частку земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1.

Вимоги мотивує тим, що земельна ділянка площею 0,1245 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходилась в спільній сумісній власності п’яти осіб: в її (ОСОБА_1) власності, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, без визначення часток співвласників. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, залишивши заповіт на її ім’я. Вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, 23 квітня 2009 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину на 3\20 частки будинку АДРЕСА_1, але в видачі свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку їй було відмовлено, оскільки її частка не визначена.

Відповідачі в судовому засіданні позов визнали.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, був повідомлений про місце та час судового розгляду справи належним чином, причин неявки суду не надав.

Суд, вислухавши думку сторін,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням № 14 26-ї сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної Ради від 06 грудня 2007 року була передана в спільну сумісну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельна ділянка загальною площею 0,1245 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 12).

На ім’я цих осіб були видані державні акти про право спільної сумісної власності на дану земельну ділянку (а.с. 9, 10).

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, залишивши заповіт на все належне їй майно на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 13, 14).

08 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Першої Ялтинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 15).

23 квітня 2009 року ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3\20 часток житлового будинку АДРЕСА_1, які належали померлій ОСОБА_5 (а.с. 16).

Але, право на спадщину у вигляді частки земельної ділянки, що залишилася після смерті ОСОБА_5 позивачка не оформила, оскільки її частка в спільній сумісній власності на земельну ділянку за її життя визначена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ст. 89 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, розмір часток співвласників земельної ділянки за життя ОСОБА_5 домовленістю між ними не встановлювався, будь-яких обставин, за яких частка когось зі співвласників може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення не має.

Таким чином, суд вважає, що оскільки ніяких підстав для не додержання вимог закону щодо рівності часток співвласників в спільній сумісній власності не має, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення померлій ОСОБА_5 та їй по 1\5 частці земельної ділянки загальною площею 0,1245 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідачів на користь позивачки також підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору і витрат на інформаційно – технічне забезпечення справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 89 ЗК України, ст.. ст.. 368, 372 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 217, 218    ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

    Визначити розмір 1/5 ідеальної частки померлої ОСОБА_5 з земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1,  що знаходиться в спільний сумісній власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

    Визначити ОСОБА_1 у власність 1/5 частки земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1.

    Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1119 (одна тисяча сто дев’ятнадцять) гривень 30 копійок.  

    Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд у строки та порядку, передбаченому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.                    

                        Суддя :