Справа № 2а-1233/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2010 р. Суддя Якимівського районного суду Запорізької області Ковальчук О.А. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області про визнання відмови Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області у здійсненні перерахунку і виплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2009 року по день розгляду справи в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період.
В судове засідання позивач не з’явився та надав клопотання з проханням розглянути справу у його відсутності у зв’язку з похилим віком та станом здоров’я.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області в судове засідання не з`явився, проте, н е погоджуючись з позовними вимогами позивача, надав суду письмові заперечення, у відповідності до яких вважає, що жодних підстав для задоволення позову, немає, хоча зазначив, що позивач має статус «дитини війни» і у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вправі отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Крім того, заперечення мотивовано наступним. Відносно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Згідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 24.10.2007 року, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду джерел. Бюджет Пенсійного Фонду щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак, як зазначає представник відповідача у запереченні, законодавством України не визначено, за рахунок яких коштів та джерел повинно виплачуватися вказане підвищення, та в якому порядку і яким чином обчислювати розмір цих виплат. Таким чином, враховуючи те, що фінансування виплат «Дітям війни» проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду, то дії відповідача щодо відмови нарахування надбавки не можна визнати незаконними.
Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Оцінувши повідомленні позивачем, відповідачем обставини, за наявністю достатніх підстав суд приймає рішення яким задовольняє позов в повному обсязі за наступними підставами.
Судом встановлено, що позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання відмови Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області у здійсненні перерахунку і виплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – неправомірною; та про зобов'язання Управління Пенсійного Фонду в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за шість місяців 2010 року по день розгляду справи в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Київа від 15.06.2009 р. за № 2/385 визнано незаконним п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 р. № 530.
Тобто, за думкою суду при визначенні розміру підвищення вказаної категорії громадян необхідно виходити з положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, згідно зі ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» позивачу повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком»
У відповідності зі ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення піврічного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд вважає, що причини пропуску процесуального строку неможливо визнати поважним, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.
Тобто вимоги позивача з урахуванням піврічного строку звернення з адміністративним позовом підлягають задоволенню за період з 06.04.2010 року по день звернення, в частині задоволення вимог за період з 01.01.2009 року по 05.04.2010 року суд вважає необхідним відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачці надбавки до пенсії за періоди з 06.04.2010 року по день звернення, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є протиправними і тому у частині нарахування цієї виплати за зазначений період вимоги позивача підлягають задоволенню. У іншій частині позову необхідно відмовити, оскільки інші вимоги позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не є законодавчо обґрунтованими, а також з приводу пропущеного позивачем строку, встановленого законодавством для звернення до суду з адміністративним позовом.
Керуючись ст. 1,3,6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни", ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України №10- рп від 22 травня 2008 року, ст. ст. 8, 9, 10, 11, 12, 17, 21, 158, 159, 160, 161, 162,163, 183-2 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області, у здійсненні перерахунку і виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06.04.2010 року по 06.10.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 06.04.2010 року по 06.10.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог — відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів.
Суддя: /підпис/
Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі № 2а-1234/10 в Якимівському районному суді Запорізької області. Постанова вступила в законну силу 28.10.2010 року.
Суддя : Ковальчук О.А.