Справа № 2- 161/2010

         РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 26.11. 2010  рік                     Михайлівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді ,-  Ворожбянова А.М.

                при секретарі,- Бородіної І.В.

         за участю адвоката,- ОСОБА_3

                           адвоката,- ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні залу суду смт. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення компенсації  відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення компенсації відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві позивач вказав, що починаючи з грудня 2006 року, відповідач по справі - ОСОБА_6, відносно нього навмисно розповсюджує серед мешканців Михайлівського району недостовірні відомості, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію. Так, в грудні 2006 року, відповідач серед жителів Любимівської сільської Ради розповсюдив відомості про те, що він знаходячись біля будинку культури в центрі с. Любимівка, погрожував йому застосуванням мисливською рушницею. Крім розповсюдження недостовірних відомостей, відповідач зробив офіційну заяву до Михайлівського РВ УМВС України в Запорізькій області.  Крім того, 05.01.2009 року, відповідач повторно, серед мешканців с. Любимівка та
с. Сади, розповсюдив недостовірні відомості про те, що він  з мисливською зброєю своїх
знайомих ходить на полювання. Крім розповсюдження недостовірних відомостей,
відповідач зробив офіційну заяву до Михайлівського РВ УМВС України в Запорізькій
області. Відповідно до постанови Михайлівського РВ УМВС України, за результатами
перевірки, факт викладений в заяві відповідача не знайшов свого підтвердження,
внаслідок чого в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Наслідком безпідставного звернення відповідача 05.01.2009 року до Михайлівського РВ стала публікація в газеті «Михайлівські новини» від 14 січня 2009 року №3(9525) в рубриці «Події, факти, кримінал»   в якій дослівно вказується, що до райвідділу міліції надійшла заява від жителя Любимівка громадянина ОСОБА_6, який повідомив, що його односелець ОСОБА_5, не маючи відповідного дозволу, полював. Ще й використовував при цьому чужу зброю. Крім того, відповідач декілька разів, усно звертався до голови Михайлівської районної  організації УТМР з безпідставними скаргами, в яких вказував на вимишлені ним факти  його неправомірних дій, пов'язані з поводженням з мисливською зброєю, не існуючими  погрозами в його адресу та іншими вимишленими фактами, які порочать його гідність, та ділову репутацію як голови первинної мисливської організації Любимівської сільської Ради. Таким чином, відповідач навмисно розповсюдив про нього неправдиві  відомості,  які порочать його честь, гідність та ділову репутацію. В зв'язку з тим, що суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у ст.ст. 16, 277 ЦК, вважає, що відповідач повинен спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію, шляхом оголошення заяви щодо надання ним недостовірної інформації відносно нього на зібранні громадян в с. Любимівка, Михайлівського району. Запорізької області. Окрім того, неправомірними діями відповідача щодо порушення його права на повагу честі, гідності та ділової репутації, йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які  він зазнав після приниження його честі та гідності відповідачем як при розповсюдженні недостовірної інформації серед жителів Михайлівського району, так і з причини висвітлення недостовірної інформації у районній газеті «Михайлівські новини». З цього приводу, він вимушений був давати прояснення співробітникам правоохоронних органів, голові Михайлівської районної організації УТМР, знайомим, сусідам, родичам та виправдовуватись з приводу того, чого він не вчиняв. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить 10 000, 00   гри. Такий розмір компенсації за завдану моральну шкоду він визначив залежно від глибини його душевних страждань, ступеня вини відповідача та приниження його честі та гідності серед інших осіб. Просить суд зобов'язати ОСОБА_6 спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію, шляхом оголошення заяви щодо надання ним недостовірної інформації відносно нього на зібранні громадян в с. Любимівка, Михайлівського району, Запорізької області, у визначений судом строк. Стягнути з відповідача на його користь компенсацію за причинену йому моральну шкоду в сумі 10 000 грн.,  судові витрати: витрати на правову допомогу в сумі – 500   грн.,  витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 51 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120  грн.

В  судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та пояснив суду, що ОСОБА_5 розповсюджує  відносно нього неправдиву інформацію, що він  в грудні 2006 році  серед жителів Любимівської сільської Ради розповсюдив відомості про те, що він знаходячись біля будинку культури в центрі с. Любимівка, погрожував йому застосуванням мисливською рушницею. Крім розповсюдження недостовірних відомостей, відповідач зробив офіційну заяву до Михайлівського РВ УМВС України в Запорізькій області.  Крім того, 05.01.2009 року, відповідач повторно, серед мешканців с. Любимівка та с. Сади, розповсюдив недостовірні відомості про те, що він  з мисливською зброєю своїх знайомих ходить на полювання. ОСОБА_6 звертався з цього приводу до міліції з заявою.  Інформація не підтвердилася.  Крім того, ОСОБА_6 звертався і до організації мисливців з  приводу того, що він погрожував йому рушницею та з іншими безпідставними скаргами.  Діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка виразилася в його душевних стражданнях, які  він зазнав після приниження його честі та гідності відповідачем як при розповсюдженні недостовірної інформації серед жителів Михайлівського району, так і з причини висвітлення недостовірної інформації у районній газеті «Михайлівські новини». З цього приводу, він вимушений був давати прояснення співробітникам правоохоронних органів, голові Михайлівської районної організації УТМР, знайомим, сусідам, родичам та виправдовуватись з приводу того, чого він не вчиняв. Відповідач навмисно розповсюдив про нього неправдиві  відомості,  які порочать його честь, гідність та ділову репутацію. Просить суд зобов'язати ОСОБА_6  спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію, шляхом оголошення заяви щодо надання ним недостовірної інформації відносно нього на зібранні громадян в с. Любимівка, Михайлівського району, Запорізької області, визначити йому для цього строк. Стягнути з відповідача на його користь компенсацію за причинену йому моральну шкоду в сумі 10 000 грн.,  судові витрати: витрати на правову допомогу в сумі – 500   грн.,  витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 51 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120  грн.

    В судовому засіданні відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що вказане позивачем  є наклепом на нього,  рушницю у нього забрали тому, що  він не обережно з нею поводився. ОСОБА_5 погрожував  йому  рушницею, він звернувся до  працівника міліції, Вовк, який  займався реєстрацією  зброї.  Після вказаного факту ОСОБА_5 позбавили права зберігання рушниці. Крім цього, ОСОБА_5  погрожував рушницею не тільки йому.  Він звертався особисто до начальника РВ  про те,  що ОСОБА_5 ходить на полювання. Начальнику  Михайлівського РВ  повідомив, що з приводу зазначеного він направить перевірку. Особисто він не звертався до редакції газети, про що  також не заперечують і  працівники  редакції, публікацію в газеті відносно ОСОБА_5  було опубліковано на підставі  даних начальника Михайлівського РВ, просить вказаний факт прийнять до уваги та  відмовити позивачу в задоволенні  позовних вимог повністю так як позов не обґрунтований,  крім того, позивач не зазначив в позові про дату, час розповсюдження ним  неправдивої інформації.

    В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_5, є бригадиром мисливців, Кожен вихідний вони їздили на полювання. Він ніколи не чув, щоб ОСОБА_5  погрожував ОСОБА_6.  ОСОБА_5, як бригадир,  розставляє  людей на кожне полювання, він ходить без рушниці. В 2006 році його позбавляли  права зберігання зброєю та забрали рушницю з тих пір, ОСОБА_5  ходить без рушниці.

    В  судовому  засіданні свідок  ОСОБА_8  пояснив, що він є єгерем  колективу  Любимівської сільської ради Михайлівського району. ОСОБА_5   являється бригадиром.  Після того, як його позбавили   права зберігання зброї, то ОСОБА_5 ходить на полювання без зброї. Йому ніхто мисливську зброю не давав. На тиждень один раз він з іншими мисливцями  зустрічається з ОСОБА_5 коли треба поїхати перевірити чи насипане зерно. розложити  сіно та інше.  05.01.2009 року з ОСОБА_5 не зустрічався  Від ОСОБА_6 нічого поганого про ОСОБА_5 не чув. Від людей чув якісь чутки, але які саме, вже не пам’ятає. ОСОБА_5 ходить без зброї вже давно,   у зв’язку з тим,  що він побився з ОСОБА_6,  його позбавили права зберігання зброї.

    Свідок  ОСОБА_9  в судовому засіданні пояснив,  що ОСОБА_5 є бригадиром  мисливців, він ніколи не чув, щоб ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_6 рушницею. З ОСОБА_5 він знаходиться в добрих стосунках, він є його бригадиром.  З ОСОБА_6 він  перебуває  в  неприязливих стосунках.  Онук ОСОБА_5  - ОСОБА_1 є юніором, ходить на полювання. ОСОБА_5 ОСОБА_1 дійсно ходив з рушницею, яка знаходилась в чохлі. Пункт збору  мисливців   в гаражі.

    В  судовому засіданні свідок  ОСОБА_10 пояснив, що він працював дільничним інспектором на території Любимівської сільської ради Михайлівського району. До нього надходила заява від ОСОБА_6 про те. що онук ОСОБА_5  несе рушницю по селу без  чохлу.  Але на той момент у ОСОБА_5  не було рушниці, він її продав ОСОБА_9 Він перевіряв цю заяву, але виніс постанову, про  відмову у  порушенні кримінальної справи так як зазначений факт не підтвердився.  Він проводив перевірку,  відібрав пояснення у мисливців. З ОСОБА_6 він не зустрічався. На даний момент в міліції не працює..

    В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює в редакції газети «Михайлівські новини». В коло її обов’язків входить  збір інформації та передачу матеріалів на друкування. Вона дійсно в Михайлівському РВ  взяла інформацію та надала її до друкування в газеті. Інформацію їй надав начальник Михайлівського РВ, стосовно того, що до райвідділу надійшла заява від ОСОБА_6 з приводу полювання ОСОБА_5.  За достовірність такої інформації несе відповідальність той, хто її надавав до редакції – безпосередньо начальник   Михайлівського районного відділу.

    В  судовому засіданні свідок ОСОБА_2  пояснила, що  знає про той факт, що ОСОБА_5 позбавлений права зберігання  зброї. Знає, що онук ОСОБА_5  – ОСОБА_1, стояв з рушницею біля їхнього будинку. Також у нього був пояс, де знаходились патрони та два зайці.

    Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, свідків, вивчивши матеріали цивільної справи:  ксерокопію заяви від ОСОБА_6 від 02.12.2006 року,  постанова про відмову в порушенні кримінальної справ від 13.12.2006 року,  протокол  повідомлення про злочин від 05.01.2009 року,  постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.01.2009 року,   публікація  в газеті «Михайлівські новини»  від 14.01.2009 року за № 3 (9525) відповідь  голови Михайлівської районної організації товариства мисливців та рибалок,  виписка з амбулаторної карти за № 19  від 03.12.2009 року  стосовно  ОСОБА_6  приходить до висновку, що позов ОСОБА_5  обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду Україні судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року,  наявність у зверненні, яке надається правоохоронним органам, завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано наміром виконати свій громадський обов'язок або  захистити свої права, свободи та інтереси, тягне відповідальність, перед законодавством України. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які  існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Вказаний вище факт того, що розповсюджена відповідачем інформація не  відповідає дійсності, підтверджується газетою «Михайлівські новини» від 14 січня 2009 року №3(9525), відповідно до якої вказано, що  «до райвідділу міліції надійшла заява від жителя Любимівка громадянина ОСОБА_6, який повідомив, що його односелець ОСОБА_5, не маючи відповідного дозволу, полював, щ е й використовував при цьому чужу зброю». Суд дійшов до висновку, що  вказана інформація не підтвердилася, про що свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.01.2009 року, пояснення свідків, наданих в  судовому засіданні, відповідно до яких , ОСОБА_5  після того, як йому заборонили зберігати зброю -  з рушницею  не ходив, відповідачу ОСОБА_6 рушницею не погрожував.

Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та у приниженні честі та гідності підлягає відшкодуванню.

Судом було встановлено, що внаслідок  неправдивої  інформації, позивач зазнав моральної  шкоди, яка виразилася в його душевних стражданнях та переживаннях після приниження його честі та гідності відповідачем як при розповсюдженні недостовірної інформації серед жителів Михайлівського району, так і з причини висвітлення недостовірної інформації у районній газеті «Михайлівські новини».

Згідно ч.3  ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною вважається інформація, в якій стверджується про порушення  особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, і яка на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до п. 1 ч. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду Україні судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року,  спростування має здійснюватися у такий  спосіб, у який  поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування  недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у  який вона була поширена, то воно повинно проводитися у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередню поширену інформацію. Суд приходить до висновку, що  моральна шкода у розмірі 1 000 грн, буде відповідати тим душевним стражданням, які зазнав  позивач внаслідок неправомірних дій відповідача.

    На підставі викладеного, керуючись ст.  15, 57, 208, 209 ЦПК України,  ст. 23, 277, 297, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду Україні судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року,-

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_6   спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію, яка була опублікована в газеті «Михайлівські новини» за № 3 від 14.01.2009 року,  шляхом оголошення заяви щодо надання ним недостовірної інформації відносно ОСОБА_5 на зібранні громадян  в с. Любимівка, Михайлівського району, Запорізької області у строк до 20.12.2010 року.

 Стягнути з ОСОБА_6  на  користь ОСОБА_5  1 000  ( одну тисячу)  грн. моральної  шкоди,  а також судові витрати: витрати на правову допомогу в сумі – 500   (п’ятсот)   грн, 00 коп,  витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 51  ( п’ятдесят)   грн, 00 коп.,  витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 ( сто двадцять)  грн. 00 коп.,  а всього 1671 ( одну тисячу шістсот сімдесят одну)  грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом 10 днів.

Суддя                                                                    А.М. Ворожбянов