Судове рішення #12597088

                                            Справа № 2-4555/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 жовтня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

в складі: головуючого судді  Руденко В.В.,

          при секретарі Криворучко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, територіальної громади Амур-Нижньодніпровського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

   

Позивач  звернулася до суду з позовом до відповідачів та просить суд встановити факт належності документу - Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, видане Стрілковською З.Д., державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори 26 червня 1981 року за реєстром №1-2015 ОСОБА_5; встановити факт прийняття нею - ОСОБА_1 спадщини, у вигляді домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкової трансмісії після смерті її бабусі ОСОБА_5; визнати право власності ОСОБА_1 на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на те, що 26 лютого 1960 року народним судом четвертої ділянки Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська було винесено рішення, відповідно до якого за її бабусею - ОСОБА_5 було визнано факт побудування домоволодіння АДРЕСА_1

05 липня 1960 року, рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих №1987, було узаконено самовільно побудовану ОСОБА_5 АДРЕСА_1 та залишено в загальному користуванні земельну ділянку АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

22 червня 1966 року рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих №635, було вирішено провести розподіл земельної ділянки АДРЕСА_1 між співвласниками, після чого в користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишилась земельна ділянка площею 533 м.кв.

ОСОБА_5 вийшла заміж за ОСОБА_7, та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_5

14 вересня 1967 року рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського суду міста Дніпропетровська, шлюб зареєстрований між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було визнано недійсним.

У цьому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився батько позивача - ОСОБА_9.

Пізніше, 28 серпня 1970 року, її бабуся ОСОБА_5 вдруге вийшла заміж за ОСОБА_10, та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_5

19 листопада 1975 року, рішенням Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів трудящих міста Дніпропетровська, Дніпропетровської області, за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1

20 квітня 1977 року, рішенням Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська №418, будинку АДРЕСА_1 було присвоєно нову адресу - АДРЕСА_1

У 1980 році її батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 одружились. 11 серпня 1980 року в цьому шлюбі народилася вона.

21 липня 1981 року батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розлучились. Після розлучення, батько переїхав на постійне мешкання до бабусі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року її прабабуся - ОСОБА_3 померла.

26 червня 1981 року, ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 Спадкове майно на яке було видане свідоцтво, складалося з 1/2 частини жилого будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці 550 м.кв.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер чоловік бабусі - ОСОБА_10.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 померла.

Спадщину після смерті ОСОБА_5 фактично прийняв її син ОСОБА_9, який на момент смерті бабусі постійно проживав разом із нею. Батько був хворою людиною, йому було тяжко пересуватись без сторонньої допомоги, тому до нотаріальної контори ОСОБА_9 не звертався та спадщину належним чином не оформляв.

Оскільки батько багато хворів та перебував на інвалідності другої групи з ураженнями опорно - рухового апарату, вона постійно мешкала з ним дбала про нього та вела домашнє господарство. Факт того, що вона постійно мешкала з батьком підтверджується довідкою №НОМЕР_1 від 15 червня 2010 року.

ОСОБА_9, який був єдиною дитиною та спадкоємцем ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Після його смерті батька позивач почала займатись пошуком документів для оформлення спадщини у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, для цього отримала: дублікат свідоцтва про право на спадщину за заповітом належного бабусі - ОСОБА_5, довідку щодо зміни адреси, копію рішення по справі №2-2675/1967, довідку з Амур-Нижньодніпровського відділу реєстрації актів цивільного стану №423/03-99 від 13.08.2008р., лист №5502 від 07 травня 2008 року КП ДМБТІ Дніпропетровської обласної ради, дублікат свідоцтва про право власності від 27.04.2009р. та інші документи.

Однак було виявлено, що в дублікаті свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.06.1981 року міститься описка – невірно зазначено прізвище бабусі – замість ОСОБА_5 зазначено ОСОБА_5

Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті свого батька, однак спадщину належним чином оформити немає можливості, із-за наведених вище фактів, тому і звертається з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримала, та просила суд його задовольнити в повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним в змісті позову.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечувала.

Представник відповідача - територіальної громади Амур-Нижньодніпровського району – до судового засідання не з’явився, в матеріалах справи наявна від нього заява про слухання справи у його відсутність, проти позову не заперечує.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за наступних підстав.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1, якому рішенням Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська від 20.04.1977 року №418 було присвоєно нову адресу: АДРЕСА_1 на праві власності належало ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що підтверджується рішенням народного суду четвертої ділянки Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 26.02.1960 року про визнання факту побудування домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5, рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих №1987 про узаконення самовільно побудованої ОСОБА_5 будівлі АДРЕСА_1 та залишення в загальному користуванні земельної ділянки АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської райради депутатів трудящих №635 про проведення розподілу земельної ділянки АДРЕСА_1 між співвласниками, після чого в користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишилась земельна ділянка площею 533 м.кв.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після її смерті спадщину у вигляді ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 прийняла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26 червня 1981 року.

Однак при складенні даного свідоцтва державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Стрілковською З.Д. було допущено описку – невірно зазначено прізвище ОСОБА_5: замість вірного «ОСОБА_5» зазначено «ОСОБА_5». Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_5

Відповідно до ч. 6 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я та по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям та по-батькові, прізвищем, місцем і час народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Тому, суд вважає за можливе встановити факт належності свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1. Спадщину прийняв її син ОСОБА_9, шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що підтверджується наданою Четвертою Дніпропетровської нотаріальної конторою копією спадкової справи №732/03 від 18.06.2003 року. Однак свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_9 отримано не було із-за наявних розбіжностей у правовстановлюючих документах ОСОБА_5 на належне їй спадкове майно, а саме: у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 26 червня 1981 року після смерті ОСОБА_3, де невірно зазначено її прізвище, як було зазначено вище.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_9. Після його смерті відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 фактично успадковане після смерті матері.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_9 є його донька ОСОБА_1, позивач по справі, яка спадщину прийняла шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, однак із-за наявності ряду обставин, перелічених вище, належним чином оформити права на спадкове майно можливості немає, тому суд, на підставі вищевикладеного, приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони є обґрунтованими, такими, що знайшли своє об’єктивне підтвердження у судовому засіданні.

    Керуючись ст.ст. 5, 10, 212-218, 256 ЦПК України, ст.ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року),1261, 1268 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

      Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_5, померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 року, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори 26 червня 1981 року за реєстром № 1-2015 на ім’я ОСОБА_5.

    Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_9 у вигляді будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на  житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя       (підпис)

Згідно з оригіналом:                                 І.І. Онуфрак

Голова суду:                                     І.В. Дяченко

    Рішення суду не оскаржувалося та набрало чинності 02 листопада 2010 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-4555/10 в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Новоселівська, 9.

Голова суду:                                     І.В. Дяченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація