П О С Т А Н О В А                   Справа № 2-а-4367/10

                                                                    Ім'ям України                

   02 грудня 2010 року                                                                                            м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Єременко Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до роти ДПС № 3 по обслуговуванню доріг державного значення УДАІ УМВС України у Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 у серпні 2010 року звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача - роти ДПС № 3 по обслуговуванню доріг державного значення УДАІ УМВС України у Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 231945 від 01 серпня 2010 року та закриття провадження по справі (а.с. 1).

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 01 серпня 2010 року працівниками роти ДПС № 3 по обслуговуванню доріг державного значення УДАІ УМВС України у Запорізькій області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 231945 за те, що начебто він виконав поворот ліворуч з вул. Б. Хмельницького на вул. Фрунзе у м. Мелітополі Запорізькій області на вимкнуту додаткову секцію світлофору (стрілку зеленого кольору), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України, внаслідок чого його піддано штрафу у сумі 425 гривень. Насправді він правопорушення не вчиняв, але інспектор ДАІ не вислухав навіть його пояснень. Докази вчинення ним цього правопорушення у відповідача відсутні, так як джерело доказів – протокол по справі про адміністративне правопорушення, ним не складався. З цих підстав прохає зазначену постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю у його діях ознак складу правопорушення.  

         У судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, прохав суд задовольнити позов у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснив, що на автомашині їхав з моря і разом з ним їхав брат його дружини зі своєю родиною, на іншій автомашині, якого також зупинили працівники ДАІ та винесли постанову, яку він оскаржив до суду і яку суд скасував. Працівники ДАІ зупиняли практично усі автомашини та усіх штрафували, не слухаючи пояснень.  

         Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті, але до суду не з'явився, письмових заяв та клопотань не надав (а.с. 7). Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. З цих підстав суд розглянув справу за відсутності представника відповідача та виніс постанову.

         Заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідка, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

         Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 01 серпня 2010 року він та ОСОБА_1 на своїх автомашинах їхали з Криму. У м. Мелітополі і його, і чоловіка його сестри, зупинили працівники ДАІ та обвинуватили у порушенні Правил дорожнього руху при проїзді перехрестя, хоча ніяких порушень вони не допускали. Пояснення слухати не хотіли, протоколи про вчинення адміністративного правопорушення не складали, а одразу виносили постанови. Постанову, якою його притягнуто дот відповідальності, він оскаржив у суді і її скасовано.      

         Судом встановлено, що 01 серпня 2010 року інспектором ДАІ винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 231945, згідно з якою ОСОБА_1 01 серпня 2010 року, о 00 годині 20 хвилині, керуючи у м. Мелітополі Запорізькій області автомобілем марки ВАЗ 2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, виконуючи маневр – поворот ліворуч з вул. Б. Хмельницького на вул. Фрунзе, проїхав перехрестя на вимкнуту додаткову секцію світлофору (стрілку зеленого кольору вліво), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України, внаслідок чого його піддано штрафу у сумі 425 гривень (а.с. 2).  

         Згідно з вимогами ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, а також наряду з іншими, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з вимогами ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

         Внаслідок того, що відповідачем не надано суду жодних об’єктивних доказів вчинення позивачем правопорушення, яким зокрема є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, що є джерелом доказів при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд вважає факт інкримінованого позивачеві правопорушення не доведеним. З цих підстав постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 231945 від 01 серпня 2010 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, підлягає скасуванню.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-1, 7, 247, 251, 287-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163, 171-2 КАС України, -

                                                            П О С Т А Н О В И В:

         Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.

         Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 231945 від 01 серпня 2010 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України – скасувати.

         Постанова оскарженню не підлягає.

 Суддя                                                                                                              І.Ю. Литвиненко