Справа №2-776/2010р.

  РІШЕННЯ
        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року.        Кіровоградський  районний суд  Кіровоградської області в складі: головуючого судді  Гончара В.М.,

при секретарі Попруженко Л.М.,

за участю  сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Оберіг-К», про розірвання договору оренди  земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

    В листопаді 2010 року позивач звернулась до суду з  зазначеним позовом в якому просить  розірвати  договір оренди земельної ділянки,  укладений між нею та відповідачем 22.08.2006 року, посилаючись на те, що  відповідачем  порушуються  умови укладеного договору, а саме відповідач не виплатив їй орендну плату за 2009 рік,  користуючись земельною ділянкою   порушує сівозміну так як щорічно засіває її  соняшником,  не підвищує виплату орендної плати з 1,5 до 3 відсотків та подальшим небажання дозволяти позивачу орендувати її земельну ділянку.   В судовому засіданні позивачка,  посилаючись на викладені обставини,  просила позов задовольнити.

Відповідач в особі голови ФГ «Оберіг-К» Кривого О.В. позов не визнав, суду зазначив, що  вимоги позивачки не підлягають задоволенню так як ним повністю виконуються умови укладеного договору оренди землі в підтвердження чого надав відповідні докази.

Свідок ОСОБА_3 суду  підтвердила, що в її присутності позивачці ОСОБА_2 було передано 1900 грн. як розрахунок за оренду земельної ділянки за 2010 рік якими ОСОБА_1 погасила борг своєї сім`ї в магазині с. Аджамка, де вона працює продавцем.  

    Заслухавши пояснення  сторін, свідка,  дослідивши матеріали справи і надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

    22 серпня 2006  року між позивачем і відповідачем  було укладено договір оренди землі, зареєстрований  відповідним органом 01 вересня 2006 року за реєстраційним № 73, площею 7,28 гектарів, грошова оцінка якої становить 63319, 34 грн.,  терміном на 8 років, зі сплатою у строки до 01 грудня  кожного року 1,5% визначеної вартості земельної ділянки щорічно, або сільськогосподарською продукцією чи  проведенням оранки земельної ділянки, доставки соломи, сіна інших послуг по собівартості на момент надання послуг,  розмір орендної плати переглядається за згодою сторін,  як передбачено розділами 1-4 договору ( а.с. 11-16).

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог  щодо розірвання договору оренди при дачі пояснень посилається  не невиплату  їй орендної плати за 2009 рік, що  відповідач користуючись земельною ділянкою порушує сівозміну та не підвищує виплату орендної плати з 1,5 до 3 відсотків.

Із пояснень відповідача та наданих  ним доказів вбачається, що за період знаходження земельної ділянки в оренді,   ним  було виплачено позивачу орендну плату  за 2006-2009 роки включно  в грошовому виразі, що підтвердив розпискою від імені позивачки.  Довідкою виконкому  Аджамської сільської ради № 193 від 15.11.2010 року підтверджується, що ФГ «Оберіг-К»  на орендованій земельній ділянці позивачки  в 2007 році  посіяв насіння соняшника, в 2008 році земля перебувала під паром,  в 2009 році  засіяна озимою пшеницею, а в 2010 році гречкою, що свідчить про не порушення відповідачем сівозміни.

Позивач ОСОБА_1 в  свою чергу  в судовому засіданні  зворотного  не довела.

Вирішуючи також вимогу позивачки як підставу для розірвання договору-відмову відповідача  підвищити розмір орендної плати  з 1,5 відсотків, як передбачено умовами укладеного між ними договору,   до 3 відсотків,  суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 626  ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Укладений між сторонами договір оренди землі є двостороннім і зобов’язує  лише позивача і відповідача до виконання його умов, оскільки тільки вони є сторонами договору.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі»,  орендна плата за землю-це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.  

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечить діючому на час укладення договору законодавству.

Договір між сторонами укладено 22.08.2006 року, який зареєстрований  01 вересня 2006 року за реєстраційним № 73 - у період дії Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5%, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року №725/2008 «Про невідкладні заходи  щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) встановлено розмір орендної плати не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і є обов’язковим з дня набрання Указом чинності. В тексті Указу відсутнє посилання про те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що  змінити розмір орендної плати  з 1,5 відсотків як передбачено умовами укладеного між сторонами  договору до 3 відсотків можливо лише за згодою сторін.

Крім вищезазначеного,  до посилання позивачки в позовній заяві про те, що  всупереч ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в укладеному між нею та відповідачем  договорі не обумовлені всі його істотні умови, передбачені пунктами 4.2, 4.3, 4.5, 4.8, які також на її думку є  підставами  для розірвання договору оренди землі, суд відноситься критично, так як  вони не узгоджуються з  вимогами, передбаченими  статтями 24 і 25 цього Закону як підставами для розірвання договору оренди землі.

Враховуючи зазначені вище обставини справи і те, що позивачкою не підтверджено належними доказами порушення відповідачем умов статей 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», які б були підставою для дострокового розірвання договору оренди, укладеного між сторонами,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  задоволенню не підлягають.

    Керуючись  ст. ст. 24, 25,33 Закону України “Про оренду землі”, ст. ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до  апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом 10 днів  з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час  проголошення рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя  «підпис»
Згідно оригіналу

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області                                                                                            В.М. Гончар