АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 33-917/2010 р. Суддя суду 1 інстанції Попрас В.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року апеляційний суд Харківської області в складі судді Курила О.М., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2010 р. за ч.1 ст.130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою судді ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Як встановлено при розгляді справи, 13 вересня 2010 року об 11 год. 00 хв., ОСОБА_2 по вул. Пушкінській в м. Харкові, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння, керував автомобілем Шкода Супер-Б, д.н. НОМЕР_1, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння відмовився, чим порушив п.п. 2.5, 2.9 ПДР України.
За висновком суду, ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову судді районного суду, в якій, не оскаржуючи висновку суду про наявність в своїх діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, просить змінити постанову суду в частині накладеного стягнення, посилаючись на його суворість та необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах поданої апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з винесеної постанови суду, суддею при розгляді даної справи були враховані дані, які містяться в матеріалах справі, надані під час оформлення матеріалу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), рапорті інспектора ДПС, поясненні ОСОБА_2 про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння, оскільки не знав про відповідальність за це, і всім зібраним по справі даним суддею надана належна оцінка.
Таким чином, суддею був зроблений висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_2, з яким погодився правопорушник.
Проте суддя, накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, передбаченого санкцією даної статті, не врахував та не встановив всі обставини, які повинен встановлювати суд при вирішенні питання про накладення стягнення, зокрема дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан та інші, передбачені ст. 33 КУпАП, обставини.
Позбавлення правопорушника права керування транспортними засобами в даному конкретному випадку не відповідає характеру вчиненого правопорушення, оскільки ОСОБА_2 несе відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння і матеріалами справи не встановлено, що він перебував у такому стані, а по-друге не відповідає даним про особу правопорушника, його майновому стану, та є надто суворим покарання за вчинене.
Так, при розгляді справи, встановлено, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягається вперше, мешкає разом із сім’є, має на утриманні малолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружину, яка тимчасово не працює, сам правопорушник працює водієм, дана робота є його єдиним джерелом доходу. Як вбачається з поданої апеляційної скарги, ОСОБА_2 щиро розкаюється у вчиненому правопорушенні, визнає свою вину в повному обсязі.
За вказаних обставин, суд вважає можливим змінити вид адміністративного стягнення, якому слід піддати ОСОБА_2, на штраф в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову Київського районного суду м.Харкова від 27 жовтня 2010 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в частині накладення адміністративного стягнення – змінити.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
В іншій часині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного
суду Харківської області О.М. Курило