АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 33-887/2010 р. Суддя суду 1 інстанції Шмадченко С.І.
Категорія: КУпАП Доповідач Курило О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року апеляційний суд Харківської області в складі судді Курила О.М., з участю апелянта ОСОБА_2, без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, належним чином повідомленого про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою суду ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та його піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Як встановлено судом, 17 08 2010 року о 14 год. 00 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Гуданова, 5/7, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено», рухаючись по дорозі з одностороннім рухом, не обрав безпечний боковий інтервал до автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, яка рухалась йому на зустріч, внаслідок чого сталося зіткнення.
За висновком суду, ОСОБА_3 порушив вимоги п.п.8.4, 13.1 ПДР України.
Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови, оскільки, на думку апелянта, судом застосоване м’яке стягнення до правопорушника, яке не відповідає вимогам чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта, яка просила скасувати постанову суду, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, при розгляді справи суддя повинен належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи суддя не в повному обсязі дотримався ст.ст. 245,279,280 КУпАП, не встановив всі обставини, що мають значення для її вирішення.
В поданій апеляційній скарзі не оскаржуються висновки постанови судді щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Із представлених матеріалів вбачається, що приймаючи рішення про наявність вини в діях водія ОСОБА_3 при порушенні ним правил дорожнього руху, суд в повній мірі прийняв до уваги зібрані по справі докази, та дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_3 стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт посилалася на незаконність винесеної постанови суду в частині накладення стягнення на ОСОБА_3, невідповідність стягнення вимогам ст.ст. 23,33 КУпАП, та ці доводи суд вважає обґрунтованими.
Так, встановлено, що ОСОБА_3 керував автомобілем «Ніссан» по дорозі з одностороннім рухом, в порушення дії знаку 3.21 «В’їзд заборонено», не обрав безпечний боковий інтервал та допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай», який рухався у зустрічному напрямку відповідно до правил дорожнього руху.
Під час складання матеріалу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 надав пояснення про те, що його автомобіль був припаркований та не рухався, внаслідок дій водія автомобілю «Хюндай» сталося зіткнення, в результаті якого його автомобіль зазнав незначних механічних пошкоджень. Проте, надані пояснення були спростовані складеним протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_2, схемою місця ДТП та поясненнями свідка ОСОБА_4, який бачив ДТП та те, що ОСОБА_3 порушував ПДР, оскільки рухався проти встановленого правилами дорожнього руху.
При визначенні розміру стягнення, якому слід піддати ОСОБА_3, суд залишив поза увагою факт грубого порушення встановлених Правил дорожнього руху, зневажливе ставлення правопорушника до цих Правил, про що свідчить відсутність визнання вини правопорушником у вчиненому ДТП, не враховано ступінь вини ОСОБА_3
Вказані порушення норм закону свідчать про винесення суддею необґрунтованої постанови, яка не в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порядку та мети накладення адміністративного стягнення, в зв’язку з чим вона підлягає скасуванню з винесенням нової постанови.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
При накладенні на ОСОБА_3 стягнення за вчинення правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також обставини ДТП, що сталася.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 13 жовтня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_3 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя Курило О.М.