АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 33-878/2010 р. Суддя суду 1 інстанції Горбунова Я.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 апеляційний суд Харківської області в складі судді Курила О.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2010р., -
В С Т А Н О В И В :
Вказаною постановою судді Павленка Олександра Володимира визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, і його піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Як встановив суддя суду першої інстанції, 20 07 2010 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, в м. Харкові по пр. Московському, 273В, на задній осі якого були відсутні по одному колесу, чим порушив п. 31.1 Правил дорожнього руху України.
Оскільки ОСОБА_2 01 04 2010 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, його дії суд кваліфікував за ч.3 ст. 121 КУпАП.
Не погодившись з винесеною постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на відсутність в своїх діях складу адміністративного правопорушення, та безпідставність складення у відношенні нього протоколу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, його захисника, які заперечував наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд, дослідивши зібрані та представлені по справі докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1) дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП – керування водіями транспортними засобами, переобладнаними з порушенням відповідних правил, нормативів і стандартів, вчинене повторно протягом року.
У відношенні ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано, що 20 07 2010 року о 16-00 год. ОСОБА_2 керував автомобілем ГАЗ-3302, д.н. НОМЕР_1, по пр. Московському, 273В, на задній осі були відсутні по одному колесу. Протоколом встановлено порушення водієм ОСОБА_2 п. 3.4.5 (б) ПДР України.
Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини справи, суддя районного суду прийшов до висновку про порушення водієм ОСОБА_2 положень п. 31.1 ПДР України, а саме – технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки руху, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, в зв’язку з чим суд кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 121 КУпАП.
Під час оформлення протоколу, та при розгляді справи, ОСОБА_2 не заперечував факт зняття по одному колесу з осі заднього мосту автомобіля ГАЗ 3302, д.н. НОМЕР_1, яким він керував.
Висновок суду про порушення ОСОБА_2 вимог п. 31.1 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, є обґрунтованим, а тому постанова судді в цій частині не підлягає скасуванню.
ОСОБА_2 керував автомобілем ГАЗ 3302, який є вантажним автобусом, двохосьовим зі здвоєними колесами задньої осі. Таким чином, заводом-виробником передбачено, що на задній осі даного автомобілю повинно бути по два колеса з кожної сторони, про що зазначив суддя у винесеній постанові.
Оскільки ОСОБА_2 зняв по одному колесу з задньої осі, він змінив технічну характеристику транспортного засобу, чим порушив п. 31.1 ПДР України.
В апеляційній скарзі, та в судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що через незадовільний стан шин він не міг залишити їх на колесах, тому зняв задні колеса, та на момент оформлення у відношенні нього матеріалу вказані колеса знаходились в його автомобілі. Однак, апеляційний суд не може прийняти до уваги та надати оцінку вказаним доводам, оскільки відсутні будь-які дані, як б їх підтверджували.
При накладенні на ОСОБА_2 стягнення за ч.3 ст. 121 КУпАП, суддя районного суду врахував повторність вчиненого правопорушення.
Разом із цим, при вирішенні питання застосування стягнення у відношенні ОСОБА_2 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, на думку апеляційного суду, суддею не були в повному обсязі досліджені та встановлені для цього всі обставини.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Як вбачається з наданих матеріалів справи, своїми діями ОСОБА_2 не завдав значної шкоди відносинам в сфері регулювання дорожнього руху, в галузі шляхового господарства та зв’язку, враховуючи положення ст. 33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає необхідним зменшити розмір накладеного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2010 року у відношенні ОСОБА_2 за ч.3 ст. 121 КУпАП в частині накладення стягнення змінити.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Курило