Судове рішення #12594355

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа  № 10-697 “в” / 2010 р.                                                                                                                       Головуючий 1 інстанції Золотарьова Л.І.

Категорія ст. 236-5, 236-6 КПК України                                                                                                                                    Доповідач Курило О.М.

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого - судді Курило О.М., суддів Щебетун Л.М. та Олефір Н.О., з участю прокурора Рагімова Е.Е., представника потерпілої  ОСОБА_1 – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Харківської області на постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою слідчого ОР ДТП СУ УМВСУ в Харківській області, винесену за результатом розгляду матеріалів кримінальної справи №57100232 про дорожньо-транспортну пригоду, досудове слідство по вказаній кримінальній справі, порушеної за фактом порушення правил дорожнього руху, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України. (а.с.3)

Як зазначено у винесеній постанові, 07 02 2010 року о 18 год. 20 хв. на 27 км автодороги Чугуєв-Мілове, з боку м. Куп’янськ в бік м. Чугуєв, рухався автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого пасажир ОСОБА_1 отримала тілесні пошкодження середньої тяжкості.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №209 КЕ/2010 від 24 06 2010 року, у потерпілої ОСОБА_1 встановлені тілесні пошкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

В зв’язку з відсутністю, на думку слідчого, складу злочину, кримінальна справа була закрита.

На вказану постанову про закриття кримінальної справи, представником потерпілого ОСОБА_2 подано скаргу в Київський районний суд м. Харкова з проханням скасувати зазначену постанову, як таку, що винесена без достатніх на те підстав, та направити матеріалу прокурору Харківської області для відновлення слідства.  (Судова справа а.с.1-2).

Доводи скарги ґрунтуються на тому, що орган досудового слідства не вжив всіх заходів, направлених на встановлення та об’єктивне дослідження всіх обставин справи, порушив вимоги процесуального законодавства при проведенні досудового слідства, не взяв до уваги докази, які містять в матеріалах кримінальної справи, постанова про закриття кримінальної справи винесена лише за наявності лише формальних підстав – висновку повторної судово-медичної експертизи, без врахування всіх інших даних, які викликають сумніви в правильності вказаного висновку експертизи.  

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2010 року скарга представника ОСОБА_4 задоволена, постанова про закриття кримінальної справи за ч.1 ст. 286 КК України відмінена, а справа направлена прокурору Харківської області для проведення додаткової перевірки. (Судова справа а.с. 44).

Задовольняючи скаргу, суд послався на проведення слідчим неповної перевірки, не виконання ним всіх заходів, які необхідні для повного та всебічного дослідження обставин справи, передчасність постанови про закриття кримінальної справи.

Не погодившись з винесеною постановою суду, прокурор відділу прокуратури Харківської області подав апеляцію, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, необґрунтованість постанови суду, просить її скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити подану апеляцію та скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, пояснення представника потерпілої, який вважав постанову суду такою, що не підлягає скасуванню та просив відмовити в задоволенні апеляції, дослідивши матеріали судової та кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до правильного й обґрунтованого висновку про те, що органами досудового слідства по даній кримінальній справі розслідування проведене неповно й односторонньо, не з'ясовані всі обставини справи, а сама постанова про закриття кримінальної справи була винесена без врахування доводів потерпілого відносно вини ОСОБА_3

 

Підтвердженням поспішності ухваленого рішення щодо справи є й та обставина, що по справі неодноразово виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи , однак прокурорами, що здійснюють нагляд за слідством, постанови відмінялися із вказівками виконання необхідних додаткових слідчих дій, але, незважаючи на це, останні в справі повністю так і не були виконані.

Крім того, вбачається, що єдиною підставою для прийняття рішення про закриття кримінальної справи став висновок судово-медичної експертизи від 24 06 2010 року про отримання потерпілою ОСОБА_1 тілесних ушкоджень легкої ступені тяжкості в результаті ДТП. Однак, слідчим при винесенні постанови не були враховані всі інші дані в їх сукупності, що призвело до прийняття передчасного рішення.

Так, органом досудового слідства під час проведення перевірки був неповно опитаний ОСОБА_3, очевидці ДТП, не враховані медичні висновки лікарів при проведенні експертизи, не встановлений причинний зв'язок між ДТП та травмами, які є причиною хвороби ОСОБА_1 до теперішнього часу.

Крім того, варто визнати правильним і висновок суду про те, що сама експертиза була проведена за відсутності потерпілої, під час її проведення не були надані виписки з історії хвороби ОСОБА_1, при проведенні перевірки орган досудового слідства не дав належної оцінки зібраним доказам, які є в матеріалах справи, обставинам, на які посилався ОСОБА_4, не належним чином встановлені й перевірені інші   обставини по даній справі, про що в повному обсязі зазначено в постанові суду першої інстанції від 19 листопада 2010 року.

Як убачається з матеріалів справи, у результаті неповної й однобічної перевірки, проведеної органом досудового слідства, у результаті якої було ухвалене рішення про закриття кримінальної справи, залишилися нез'ясованими обставини, які мають істотне значення для ухвалення рішення по даній справі.

Також апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах кримінальної справи міститься постанова слідчого від 16 липня 2010 року про закриття кримінальної справи, яка є ідентичною до постанови від 16 червня 2010 року, яка міститься в матеріалах судової справи та яка була видана представнику потерпілої особи і оскаржена ним, однак матеріали справи не містять даних про те, яка саме з цих постанов є дійсною.

Доводи, зазначені в апеляції прокурора, не спростовують висновків суду першої інстанції про передчасність ухваленого рішення про закриття кримінальної справи №57100232 на підставах, зазначених у п.2 ст.6 КПК України, та є необґрунтованими.

 

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 236-5, 236-6, 360, 362, 365, 366, 382 УПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Харківської області – залишити  без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2010 року про задоволення скарги на постанову органу досудового слідства від 16 06 2010 про закриття кримінальної справи, про скасування вищезазначеної постанови та про направлення кримінальної справи прокурору для відновлення слідства – залишити без змін.

Головуючий                                    

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація