Справа №2-963/2010р.

.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 жовтня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді                          Приймак Г.І.    

при секретарі                                     Герман В.Ф.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з викликом третьої особи головного державного інспектора інспекції ДАБК в Одеській області ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво,

  В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, у якому просить визнати за ним право власності на самочинне будівництво –  будинок для відпочинку під літерою «А», загальної площею 99,7 кв.м., бесідку під літерою «Б», загальної площею 5,3 кв.м., дворові споруди під номерами №1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

 Позивач вказує, що відповідно до рішення 21 сесії 24 скликання Тузлівської сільської ради Татарбунарського району від 02.02.2005 року №310-ІV було затверджено проект землеустрою і йому надано в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,020 га.

На зазначеній земельній ділянці позивач побудував  будинок для відпочинку під літерою «А», загальної площею 99,7 кв.м.

 Відповідно до вимог про реєстрацію нерухомості ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» був виготовлений технічний паспорт на побудований ним об’єкт нерухомості.  

  Однак у видачі свідоцтва про право власності на зазначений об’єкт нерухомості позивачу було відмовлено у зв’язку з тим, що він є самочинною спорудою, тобто побудований без дозволу належних органів. Позивач вважає, що за ним може бути визнано право власності на будинок відпочинку та дворові споруди, оскільки це не порушуватиме прав та інтересів інших осіб.

  Позивач у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

  Відповідач у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.

   Третя особа головний державний інспектор інспекції ДАБК в Одеській області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, але направила заяву у якій просила справу розглянути у її відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

   У зв’язку з тим, що судовий розгляд даної справи проводився у відсутності в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, згідно ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.    

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

  Із копії рішення 21 сесії 24 скликання Тузлівської сільської ради Татарбунарського району від 02.02.2005 року №310-ІV (а.с.12-13) вбачається, що позивачеві було затверджено виготовлений ним проект землеустрою по перенесенню в натуру щодо відведення земельної ділянки та складання правовстановлюючих документів, що посвідчують право позивача на земельну ділянку (договір оренди) і йому надано із земель рекреаційного призначення Тузлівської сільської ради в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,020 га.

 Із копії рішення сесії Тузлівської сільської ради від 05.10.05 року №22-XXІV  /а.с.14/ видно, що було затверджено акт вибору земельної ділянки від 20.11.2004 року в АДРЕСА_1 та надано позивачу дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

З матеріалів справи (а.с.8-11) видно, що відповідно до вимог про реєстрацію нерухомості, в ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» був виготовлений технічний паспорт на побудований будинок відпочинку під літерою «А», загальної площею 99,7 кв.м., бесідку під літерою «Б», загальної площею 5,3 кв.м., дворові споруди під номерами №1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Але власник в нього не внесений.

Із копії договору оренди земельної ділянки від 15.11.2006 року (а.с.21-22) видно, що позивачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,020 га терміном на 25 років, який зареєстрований у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом.

   Згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з  істотними порушеннями будівельних норм і правил.

    Судом встановлено, що позивач побудував будинок відпочинку на земельній ділянці, яка була йому відведена саме для будівництва, тобто з дозволом на будівництво, але без належно затвердженого проекту.

   Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

 Як встановлено судом з висновку №23/1-21 експертного будівельно-технічного обстеження щодо визначення технічного стану і відповідності вимогам ДБН нерухомого майна від 15.12.2009 року, проведеного ПП «Лорен», /а.с.51-73/ вбачається, що самочинно збудований одноповерховий будинок для відпочинку,  що розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідає всім встановленим законодавством вимогам (будівельним, санітарним, протипожежним та природоохоронним нормам), ступень готовності нерухомого майна становить 100 % та з технічної точки зору не суперечить суспільним інтересам і не порушує права інших осіб.

  У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що будинок для відпочинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, є самочинно збудованою спорудою. Однак, згідно висновку експерта даний об’єкт зведений без порушень будівельних норм і правил, не порушує права інших осіб, та позивачу надано земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва згідно вимог земельного законодавства.  

За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_1 повинно бути визнано право власності на будинок для відпочинку під літерою «А», загальної площею 99,7 кв.м., бесідку під літерою «Б», загальної площею 5,3 кв.м., дворові споруди під номерами №1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст.58-60, 197, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст.376 ЦК України суд,

                   В И Р І Ш И В:

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з викликом третьої особи головного державного інспектора інспекції ДАБК в Одеській області ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок для відпочинку під літерою «А», загальної площею 99,7 кв.м., бесідку під літерою «Б», загальної площею 5,3 кв.м., дворові споруди під номерами №1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів с дня отримання копії цього рішення.

      Суддя                              Приймак