Справа № 2-956/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 14 грудня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді                          Приймак Г.І.

при секретарі                                Герман В.Ф.

за участю адвоката                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 про визнання права власності на земельну ділянку,

   В С Т А Н О В И В:

  Позивач звернувся до суду з позовом до Глибоківської сільської ради Татарбунарського району про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на слідуючи обставини.

  ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_2, після смерті якої залишилася земельна ділянка розміром 3,93 га, що розташована на території АДРЕСА_1, яку мати за життя заповіла позивачу, інших спадкоємців не має.  

  ОСОБА_1 звернувся в нотаріальну контору з питанням прийняття спадщини, але отримав відмову, у зв’язку з тим, що в спадкової земельної ділянки не присвоєний кадастровий номер.    

   Зважаючи на дані обставини позивач просить визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

   Позивач у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

  Представник АДРЕСА_1 у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.

  У зв’язку з тим, що судовий розгляд даної справи проводився у відсутності в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, згідно ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.    

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

  Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.05.2010 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року /а.с.6/.

  Із копії Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 20 листопада 2002 року видно, що земельна ділянка розміром 3,93 га належала ОСОБА_2 /а.с.11/.

  Із копії заповіту (а.с.7) вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя зробила заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_1.

 Із довідки Татарбунарської державної нотаріальної контори (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв’язку з ненаданням позивачем витягу з державного реєстру земель відносно зазначеної ділянки.

  В силу ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

  Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

  У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є сином померлої ОСОБА_2 та є спадкоємцем по заповіту, тому він має право на спадкування майна померлої матері.

  За таких обставин суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на земельну ділянку, яка належала померлої ОСОБА_2.  

   Керуючись ст.ст. 1216, 1268 ЦК України, ст.ст. 58, 59, 60, 197, 213, 215  ЦПК України, суд,

                       В И Р І Ш И В:

   Позовну заяву ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 про визнання права власності на земельну ділянку -  задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розміром 3,93 гектар, що розташована на території АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, що залишилась після смерті його матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів с дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                                       Приймак