Справа № 2-947/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Приймак Г.І.
при секретарі Герман В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в зв’язку з набувальною давністю,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати за нею право власності на житловий будинок, посилаючись на наступні обставини.
В 1963 році позивачка купила будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1) у ОСОБА_2.
Відповідно до технічного паспорту, який виготовлений 21.12.2009 року ТОВ «Татарбунарське БТІ та РОН» вищевказаний житловий будинок під літерою «А» має площу 86,6 кв.м., веранда під літерою «а» має площу 18,2 кв.м., сарай під літерою «Б» має площу 19,7 кв.м., подвал під літерою «В» має площу 13,6 кв.м.,кухня під літерою «Г» має площу 13,2 кв.м., сарай під літерою «Д» має 13,5 кв.м., 1-ворота, 2-забор, 3-басейн.
Одним із доказів про те, що позивачка купила даний будинок із надвірними спорудами в 1963 році є виписка із протоколу №13 «Совета уполномоченных колхоза имени Татарбунарского Восстания» від 13.02.1963 року. В цьому протоколі зазначається, що позивачці виділили земельну ділянку у розмірі 0,06 га, яка знаходиться між земельними ділянками громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були сусідами, один із правої сторони, а другий з лівої. Ця земельна ділянка, яка зазначена у протоколі була виділена позивачці у зв’язку з купівлею нею житлового будинку у ОСОБА_5.
Позивачка вважає, що вона з 1963 року є власником будинку і їй не потрібно більше оформлювати ніяких документів на будинок. На теперішній час їй стало відомо, що потрібно виготовити документи, які підтверджують її право власності на даний будинок, а продавець цього будинку ОСОБА_5 вибула в невідомому напрямку.
Тому позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею право власності за набувальною давністю.
Позивачка у судове засідання не з’явилася, але направила заяву у якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «Татарбунарське БТІ та РОН» у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
У зв’язку з тим, що судовий розгляд даної справи проводився у відсутності в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, згідно ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Із копії технічного паспорту (а.с.6-9), вбачається, що власник будинку АДРЕСА_1 не вписаний.
Із довідки виданої ТОВ «Татарбунарське БТІ та РОН» видно (а.с.5) що вартість житлового будинку з будівлями та спорудами по вулиці АДРЕСА_1 складає 88712 грн.
Із копії домової книги (а.с.12) вбачається, що в будинку по вулиці АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1, як власниця цього будинку.
Із копії виписки із протоколу №13 «Совета уполномоченных колхоза имени Татарбунарского Восстания» від 13.02.1963 року (а.с.10) видно, що позивачці виділили земельну ділянку у розмірі 0,06 га, яка знаходиться між земельними ділянками громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, б які були сусідами, один із правої сторони, а другий з лівої. Ця земельна ділянка, яка зазначена у протоколі була виділена позивачці у зв’язку з купівлею нею житлового будинку.
Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як передбачено ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Право власності, згідно ч.1 ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем житлового будинку, розташованого по вулиці АДРЕСА_1. З 1963 року вона мешкає у вказаному будинку, тобто вона добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним.
За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_1 повинно бути визнано право власності на житловий будинок, розташованого по вулиці АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60, 197, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 344 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Вишневе Татарбунарського району Одеської області, право власності на житловий будинок, під літерою «А» площею 86,6 кв.м., веранду під літерою «а» площею 18,2 кв.м., сарай під літерою «Б» площею 19,7 кв.м., подвал під літерою «В» площею 13,6 кв.м., кухню під літерою «Г» площею 13,2 кв.м., сарай під літерою «Д» площею 13,5 кв.м., 1 - ворота, 2 - забор, 3-басейн, який розташований по вул. Чорноморська 44, в місті Татарбунари Одеської області на підставі набувальної давності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів с дня отримання копії цього рішення.
Суддя Приймак