Справа № 2-945
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого – судді Приймак Г.І.
при секретарі Герман В.Ф.
адвоката (ов)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Сільгосптехніка» про визнання права власності на будівлі,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на будівлі під літерою «А», площею 333 кв.м. та «У», площею 27,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 посилаючись на слідуючі обставини.
05 травня 2006 року між позивачем та ВАТ «Сільгосптехніка» був укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі під літерою «А» та будинку охоронця під літерою «У», що знаходяться по АДРЕСА_1.
Договір був укладений між позивачем та ВАТ «Сільгосптехніка» в письмовій формі, нотаріально не засвідчений, але фактично відбувся, що підтверджується квитанцією банку №R87/145-48 від 11.05.2006 року про передачу грошей ВАТ «Сільгосптехніка» в розмірі 44000 гривень, в цю суму входить оплата суми по договору купівлі-продажу за будівлі під літерою «А» та будівлю під літерою «У» у розмірі 15000 гривень, що знаходяться по АДРЕСА_1.
На теперішній час, позивачем був виготовлений технічний паспорт на вищевказані будівлі.
Однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв’язку з відсутністю коштів, внаслідок чого зазначений договір нотаріально не посвідчений, що позбавляє позивача зареєструвати за ним право власності на придбане майно.
Суд вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки він довідався про порушення свого права остаточно у 2008 році.
Позивач у судовому засіданні доповнив позовні вимоги просив визнати договір купівлі-продажу на будівлі під літерами «А» та «У» від 05.05.2006 року дійсним та визнати за ним право власності на ці будівлі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Заслухавши пояснення і доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
У силу ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З копії договору купівлі-продажу від 05.05.2006 року видно, що відповідач ВАТ «Сільгосптехніка» продав позивачу ОСОБА_1 адміністративну будівлю під літерою «А», яка становить 10000 гривень та будинок охоронця під літерою «У», яка становить 5000 гривень, які знаходяться по АДРЕСА_1 /а.с.10/.
Із акту прийому-передачі від 01.09.2006 року /а.с.11/ вбачається, що відповідач передав згідно договору-продажу від 05.05.2006 року вищевказані будівлі згідно домовленості.
Із копії квитанції банку №R87/145-48 від 11.05.2006 року /а.с.14/ вбачається, що позивач передав ВАТ «Сільгосптехніка» грошові кошти у сумі 44000 гривен, в цю суму входить оплата по договору купівлі-продажу за будівлі під літерою «А» та будівлю під літерою «У» у розмірі 15000 гривень, що знаходяться по АДРЕСА_1. Тобто сторони фактично виконали умови угоди, що вимагає нотаріального посвідчення.
Із копії технічного паспорту виданого Татарбунарським БТІ від 28.09.2006 року /а.с.5-9/ вбачається, що позивач ОСОБА_1 вписаний як користувач адміністративної будівлі під літерою «А» та будинку охоронця під літерою «У», що знаходяться по АДРЕСА_1.
За таких обставин позивач вважає, що між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу адміністративної будівлі під літерою «А» та будинку охоронця під літерою «У», що знаходяться по АДРЕСА_1, але вони не можуть в встановленому законом порядку оформити цей договір, оскільки відповідач відмовляється та ухиляється від укладення правочину в нотаріальній формі.
Суд вважає, що, якщо одна із сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.
Відповідно до вищевикладених обставин, суд вважає, що угоду купівлі-продажу необхідно визнати дійсною і за позивачем повинне бути визнане право власності на будівлі під літерою «А», площею 333 кв.м. та «У», площею 27,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки з достовірністю установлений факт укладення угоди по купівлі-продажу позивачем зазначених будівель.
КЕРУЮЧИСЬ ст.ст.11, 15, 16, 104, 203, 220, 331, 334, 638, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 58-60, 208, 209, 212-218 ЦПК України, Законом України «Про власність», суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Сільгосптехніка» про визнання купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на будівлі - задовольнити.
Визнати угоду купівлі-продажу від 05.05.2006 року, укладену між ОСОБА_1 та ВАТ «Сільгосптехніка» про продаж адміністративної будівлі під літерою «А», площею 333 кв.м., та будівлі охоронця під літерою «У», площею 27,3 кв.м., які знаходяться по АДРЕСА_1 - дійсною.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на адміністративну будівлю під літерою «А», площею 333 кв.м., та будівлю охоронця під літерою «У», площею 27,3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Приймак