Справа № 2-887/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 12 листопада 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді                          Приймак Г.І.

при секретарі                                Герман В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай) та визнання права власності на земельну ділянку,

   В С Т А Н О В И В:

  Позивач звернувся до суду з позовом до АДРЕСА_1 про визнання права власності на земельний пай та визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на слідуючі обставини.  

   ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_2, після смерті якої залишилася земельна частка (пай) площею 5,07 умовних кадастрових гектар, згідно сертифікату №0549267 від 25.05.2010 року. Інших спадкоємців, які б мали право успадкувати обов’язкову долю в спадщині немає.      

   Позивач звернувся в нотаріальну контору з питанням прийняття спадщини, але отримав відмову, у зв’язку з тим, що пропустив термін на прийняття спадщини, крім того в свідоцтві про смерть спадкодавеці вказане прізвище «ОСОБА_2»,а в паспорті позивача його прізвище записане як «ОСОБА_2».

   ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивача – ОСОБА_3, який за життя заповів позивачу все своє майно, яке належало йому на день смерті, в тому числі і земельну ділянку, яка розташована на території АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі державного акту від 03 січня 2003 року площею 4,92 га, серії  НОМЕР_1. Інших спадкоємців, які б мали право успадкувати обов’язкову долю в спадщині немає.    

   Позивач звернувся в нотаріальну контору з питанням прийняття спадщини, але отримав відмову, у зв’язку з тим, що позивач не надав нотаріусу кадастровий номер успадкованої земельної ділянки.        

   Зважаючи на дані обставини позивач просить визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку та про визнання права на земельний пай.

   Позивач у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

  Представник АДРЕСА_1 у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.

  У зв’язку з тим, що судовий розгляд даної справи проводився у відсутності в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, згідно ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.    

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

  Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27 січня 2010 року ОСОБА_3 помер 21 січня 2010 року /а.с.7/.

  З копії свідоцтва про народження позивача НОМЕР_3 від 21.05.1970 року (а.с.6) видно, що батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

  Із копії дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай) видно, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) розміром 5,07 умовних кадастрових гектар.    

 Із довідки виданої відділом держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області (а.с.12) видно, що вартість земельної частки (паю) члена колишньої агрофірми Прогрес  посвідченої сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії №0549267, яка належить ОСОБА_2 становить 47539,59 гривень.  

  Із копії Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 03 січня 2003 року видно, що земельна ділянка розміром 4,92 га належала ОСОБА_3 /а.с.15/.

   Із витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.11) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки  загальною площею 4,92 га складає 74396,93 гривень.

 Із копії заповіту (а.с.13) вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя зробив заповіт, яким заповів вищевказану земельну ділянку позивачу ОСОБА_1.  

   Із довідки Татарбунарської державної нотаріальної контори (а.с.17) вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв’язку з відсутнісю кадастрового номеру щодо успадкованої земельної ділянки.

  Із довідки Татарбунарської державної нотаріальної контори (а.с.20) вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на земельну частку (пай), яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_2, у зв’язку з тим, що необхідно встановити родинні відносини між померлою та спадкоємцем, крім того пропущений термін на прийняття спадщини.  

  В силу ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

  Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

  Згідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

  Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  

  Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

  У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є сином померлих  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та є спадкоємцем в порядку першої черги та по заповіту, тому він має право на спадкування майна померлих батьків, інших спадкоємців, які б мали право успадкувати обов’язкову долю в спадщині немає.  

  За таких обставин суд вважає, що за позивачем має бути визнано право на земельну частку (пай), розміром 5,07 умовних кадастрових гектарів, на території АДРЕСА_1, яка належала покійній ОСОБА_2, а також право власності на земельну ділянку, площею 4,92 гектарів, на території АДРЕСА_1, яка належала покійному ОСОБА_3.

   Керуючись ст.ст. 1216, 1233-1235, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 58, 59, 60, 197, 213, 215  ЦПК України, суд,

                       В И Р І Ш И В:

   Позовну заяву ОСОБА_1 до АДРЕСА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай) та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), розміром 5,07 умовних кадастрових гектарів,  що розташована на території АДРЕСА_1, згідно сертифікату №0549267 від 25.05.2010 року, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розміром 4,92 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, що залишилась після смерті його батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів с дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                                       Приймак