Справа №2-886                                                       2010 р.

                                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 12 листопада 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді                                Приймак Г.І.

при секретарі                                      Герман В.Ф.

адвоката (ів)                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з викликом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,

                          В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок, посилаючись на слідуючі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Дивізія Татарбунарського району Одеської області померла мати позивача – ОСОБА_3. Після смерті спадкодавця залишився житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, який вона успадкувала ІНФОРМАЦІЯ_3 року після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 по праву успадкування по закону. Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позивач має право успадкувати вищевказаний будинок в порядку першої черги. Крім нього на цей будинок має право успадкувати також по закону і його сестра, як донька померлої ОСОБА_2, але вона на спадщину не претендує.    

   В Татарбунарській державній нотаріальній конторі позивач отримав відмову у отриманні свідоцтва про право власності на будинок у зв’язку з тим, що за життя ОСОБА_3 належним чином не зареєструвала своє право власності у порядку, передбаченому законодавством України.  

 Тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним право власності на вищезазначений будинок.  

 Позивач у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

  Відповідач у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.

   Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але направила заяву у якій просила справу розглянути у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.  

 У зв’язку з тим, що судовий розгляд даної справи проводився у відсутності в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, згідно ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.    

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

   Із копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.7) видно, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

  Із копії свідоцтва про народження позивача (а.с.5) вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 була матір’ю позивача.

  Із свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.8) видно, що  померла ОСОБА_3 успадкувала ІНФОРМАЦІЯ_3 року після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1

  Із копії технічного паспорту (а.с.9-11), вбачається, що власник будинку АДРЕСА_1 не вписаний, тобто мати позивача належним чином дійсно не оформила право власності на будинок.

    З довідки Татарбунарської державної нотаріальної контори (а.с.14) вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по закону після смерті його матері ОСОБА_3 у зв’язку з тим, що за життя ОСОБА_3 належним чином не зареєструвала своє право власності у порядку, передбаченому законодавством України.

   В силу ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

   Згідно ст.1261 ЦК України   у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

  У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1, як син померлої є спадкоємцем першої черги. Судом також встановлено, що будинок дійсно належав його померлій матері ОСОБА_3 на праві приватної власності.

   У зв’язку з вищевказаним, суд вважає, що за ОСОБА_1 повинно бути визнано право власності на будинок, розташований по вулиці Садовій 53, в селі Дивізія Татарбунарського району Одеської області, який залишився після смерті його матері ОСОБА_3.

  Керуючись ст.ст. 58-60, 197, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217,  1261, 1268 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В:

   Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з викликом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1, який залишився після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів с дня отримання копії цього рішення.

              Суддя:                                   Приймак