УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-14223/2010                                                                                                          Головуючий у 1-й інстанції –Івченко Т.П.

Категорія –2                                                                                                                                   Доповідач – Петренко І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого                                    судді  –  Петренко І.О.

    суддів                                                          –  Котушенко С.П., Козлова С.П.

    при секретарі                                              –  Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким просив визнати недійсним заповіт від 30 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Черновою О.І. від імені ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_1 та визнати за ним, право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог він вказував на те, що він є спадкоємцем за законом після свого діда ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. 28 березня 2008 року він звернувся до відділу РАГС Ленінського району м. Дніпропетровська для видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_3 для оформлення усіх документів, але йому було відмовлено, посилаючись на те, що свідоцтво вже отримала ОСОБА_1, яка пред’явила нотаріально посвідчений заповіт на її ім’я. Він вважає, що заповіт складений в момент, коли ОСОБА_3 не усвідомлював значення своїх дій, оскільки хворів. У зв’язку з цим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2010 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним заповіт від 13 березня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Черновою О.І. від імені ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 2460. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90 грн.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2, посилаючись на те, що рішення суду незаконне, необґрунтоване, висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального, процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення  суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 14 листопада 1994 року ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_1 (а.с. 9). 13 березня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Черновою О.І. було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 2460 (а.с. 30). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті ДМУЮ Дніпропетровської області від 01 квітня 2008 року (а.с. 29). По справі судом була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза для визначення стану ОСОБА_3 у момент складання заповіту. З експертного висновку № 22 від 16 липня 2010 року вбачається, що ОСОБА_3 на період 13 березня 2008 року виявив ознаки хронічного стійкого психічного розладу у формі судинної (атеросклеротичної) деменції, за своїм психічним станом у той період часу він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними  (а.с. 62-64) , що і стало підставою для  задоволення позовних вимог.

Колегія суддів  вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони , як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст. 225 ЦК України ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, вказані ОСОБА_1. в апеляційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, необґрунтовані,  зводяться до переоцінки висновків суду щодо обставин по справі і не можуть бути прийняті до уваги, скільки суд правильно встановив всі обставини по справі.

За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Керуючись  ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді