Справа 22ц-11222
Категорія 42
Головуючий у 1 інстанції Шавула В.С.
Доповідач Басуєва Т.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня 08 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Басуєвої Т.А.
суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі Самоткан В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» до ОСОБА_1, треті особи: Регіональне відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області, Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» «Дніпровськпромбудсервіс» про виселення з гуртожитку, –
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2010 року задоволено частково позовні вимоги ВАТ «Дніпровськпромбуд» виселено відповідачів з спірного жилого приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що судом при ухвалені рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про те, що відповідач безпідставно проживає в гуртожитку, і тому підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення є вірним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 127-132 ЖК України, Закону України «Про управління об’єктами державної власності», Закону України «Про приватизацію державного майна».
Матеріалами справи безспірно встановлено, що відповідач не перебував та не перебуває у трудових відносинах з позивачем, рішень адміністрації підприємства та профспілкового комітету про надання ОСОБА_1 площі в гуртожитку АДРЕСА_1, не приймалось, спеціальний ордер на право вселення не видавався. Згідно паспорту, відповідач зареєстрований у Полтавській області.
При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про виселення з гуртожитку відповідача без надання іншого житла.
Доводи апеляційної скарги про те, що не встановлено статус спірного житлового приміщення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи мається паспорт гуртожитку (а.с. 77), інвентарна картка № 525 (а.с. 78), а також архівна копія рішення № 54 виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів працівників від 15 січня 1953 року «Про введення в експлуатацію гуртожитку» (а.с. 88).
Не можуть бути прийняти до уваги і доводи скарги про неповноважність особи яка підписала позовну заяву, оскільки відповідач не надавав яких-небудь доказів в підтвердження вказаного доводу.
Доводи скарги про те, що позивач не має право на звернення до суду з вимогами про виселення з гуртожитку, також не підлягають задоволенню, як необґрунтовані.
Право на пред’явлення позову про виселення надано також і балансоутримувачам жилих приміщень.
Суд першої інстанції законно і обґрунтовано послався на Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та наказ Фонду державного майна України № 908/68 від 19 травня 1999 року відповідно до яких балансоутримувачі несуть відповідальність за збереження та експлуатацію майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товарів у процесі приватизації.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи скарги стосовно застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачу стало відомо про вселення та користування відповідачем гуртожитком без законних підстав у березні 2009 року, коли було складено відповідний акт (а.с. 12).
В квітні 2009 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Інші доводи скарги не є суттєвими і не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, апеляційний суд вважає, що згідно ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України апеляційний суд, –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: