Справа № 2-7161/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.10 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Алексєєва А.П., при секретарі Сокіл Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.08.10 позивач звернувся до суду із позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО №076347 від 17.01.10, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122  Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за порушення вимог п. 12.9 ?” правил дорожнього руху щодо додержання встановленої швидкості руху.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і вказав, що при оформленні справи про адміністративне правопорушення працівником ДАІ не були всебічно з’ясовані обставини справи як того вимагає КУпАП. Доказів вчинення правопорушення, окрім протоколу, працівники ДАІ йому не пред’явили, свідків не опитали.

Відповідач на виклик до суду не з’явився, заперечення на позов не надав, про розгляд справи був повідомлений.

Ухвалою суду позивачеві поновлено строк на оскарження постанови в зв’язку з тим, що строк було пропущено з поважних причин.

Вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, пояснення та заперечення сторін суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 17.01.10 ВО 085431 складеного інспектором ДАІ, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Хонда Акорд , д/н НОМЕР_1, рухався в м. Тернополі по вул. Обозній зі швидкістю 84 км/год., чим порушено вимоги п.12.9 ?” правил дорожнього руху.

Будь-яких інших доказів сторони судові не надали.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

 Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи із положень ст. 71 КАС України за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 69 КАС України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на вищевикладене суд не бере до уваги як доказ протокол про адміністративне правопорушення, через те, що не можна виключити при його складанні наявності суб’єктивної думки інспектора ДПС. Жодних доказів, якими об’єктивно відображається правопорушення, або доповнюється протокол, а також спростовуються доводи позивача судові відповідачем не представлено. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не міститься даних стосовно дорожньої обстановки, яка існувала у той момент.

Таким чином, постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що із зібраних працівником ДАІ матеріалів неможливо встановити наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення у діях позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

    1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВО №076347 від 17.01.10 відносно накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень скасувати, а справу закрити.

            3. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                     А.П. Алексєєв