УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-14159/10 Головуючий 1 інстанції – Казак С.Ю.
Категорія - 42 Доповідач - Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
29 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Приходченко А.П.
суддів Лаченкової О.В., Городничої В.С.
при секретарі Солодової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", профспілкового комітету Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", треті особи - Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України, КП "ДМБТІ", виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, КВ ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська про скасування рішення, визнання рішення незаконним, визнання недійсним ордеру та свідоцтва про право власності на квартиру, виселення, зняття з реєстрації, скасування реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", профспілкового комітету Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", третя особа - Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України про визнання частково незаконним та часткового скасування протоколу засідання, -
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-14159/10 Головуючий 1 інстанції – Казак С.Ю.
Категорія - 42 Доповідач - Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Приходченко А.П.
суддів Лаченкової О.В., Городничої В.С.
при секретарі Солодової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", профспілкового комітету Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", треті особи - Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України, КП "ДМБТІ", виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, КВ ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська про скасування рішення, визнання рішення незаконним, визнання недійсним ордеру та свідоцтва про право власності на квартиру, виселення, зняття з реєстрації, скасування реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", профспілкового комітету Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат", третя особа - Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України про визнання частково незаконним та часткового скасування протоколу засідання, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат", профспілкового комітету ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" про скасування рішення, визнання рішення незаконним, визнання недійсним ордеру та свідоцтва про право власності на квартиру, виселення, зняття з реєстрації, скасування реєстрації права власності.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат", профспілкового комітету ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат", третя особа - Служба громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського РВ ДМУ УМВС України про визнання частково незаконним та часткового скасування протоколу засідання.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2010 року задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення суду просить його скасувати та ухвалити нове рішення по справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що в 1975 році ОСОБА_2 від ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" отримав двохкімнатну квартиру №107 в кооперативному будинку №17 на ж/м Тополя-1 в м. Дніпропетровську.
У вказану квартиру ОСОБА_2 вселився на підставі ордеру №867 від 29 липня 1975 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі списків кооперативу №206, затверджених виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 25 липня 1975 року на склад сім'ї з 3-х осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_6 – син.
Згідно відмітки в паспорті 04 листопада 1975 року ОСОБА_2 був зареєстрований за вищевказаною адресою.
02 грудня 1998 року ОСОБА_2 звернувся до генерального директора ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" з заявою про виділення кімнати в будинку АДРЕСА_1, з посиланням на те, що він проживає в двохкімнатній квартирі площею 27 кв.м в складі сім'ї з п'яти осіб, у тому числі з сином інвалідом 3 групи.
Засідання профкому та адміністрації ЗАТ «Дніпропетровський меблевий комбінат» від 16 травня 2002 року було постановлено рішення про виділення ОСОБА_2 вільної кімнати №АДРЕСА_1
04 червня 2002 року ОСОБА_2 було знято з реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1
На підставі рішення виконкому №483 від 20 серпня 1999 року виданого виконавчим комітетом Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_3 було видано ордер №4390 серії Б на право зайняття з сім'єю, що складається з двох осіб - ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_4, однієї кімнати №118, площею 17,4 кв.м, в будинку АДРЕСА_1
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 2000 року виданого ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" згідно з розпорядженням №П 87/00 від 15 лютого 2000 року, за ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4 було зареєстровано право спільної сумісної власності на кімнату АДРЕСА_1
25 березня 2002 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до генерального директора ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" про виділення йому кімнати №519 в будинку АДРЕСА_1 є незадовільними.
Спільним засіданням президіума профспілкової організації та адміністрації ЗАТ «Дніпропетровський меблевий комбінат» від 13 травня 2002 року було постановлено про надання дозволу ОСОБА_3 на зайняття квартири АДРЕСА_3. При цьому зазначено про надання дозволу профкому разом з адміністрацією на перепрописку ОСОБА_3 з кімнати №118 в квартиру №519 при умові звільнення та переоформлення кімнати №118 відповідно до законодавства.
Відповідно до ордеру №4710 серії Б виданого виконавчим комітетом Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради на підставі рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради №143/3 від 21 червня 2002 року, останній було видано ОСОБА_3 на право зайняття з сім'єю, що складається з трьох осіб - ОСОБА_3, дружина ОСОБА_4 та Середа І.С., однієї кімнати №519, в будинку АДРЕСА_1
Відповідно свідоцтва про право власності на житло від 06 серпня 2002 року виданого ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" згідно з розпорядженням №П 147 від 06 серпня 2002 року, за ОСОБА_3, його дружиною ОСОБА_4 та сином Середою І.С. було зареєстровано право спільної сумісної власності на кімнату №519 по вул.Димитрова,64 в м. Дніпропетровську.
Як вбачається з довідки КП «ДМБТІ» на теперішній час будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КВ ЖРЕП Кіровського району М.Дніпропетровська відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1701 від 22 серпня 2002 року.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 з наступних підстав.
Відповідно ст.51 ЖК України жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.
Згідно ст.52 ЖК України Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення
Статтею 53 ЖК України передбачено, що жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
Відповідно ст.57 ЖК України Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів з питань обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень може бути оскаржено до виконавчого комітету вищестоящої Ради. Скарги на спільні рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету з питань, зазначених у частині першій цієї статті, розглядаються виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів. Спори з цих питань між адміністрацією (органом громадської організації) і профспілковим комітетом розглядаються їх вищестоящими органами
Згідно ст.58 ЖК України На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР.
Відповідно до ст.59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі
Як вірно було зазначено судом першої інстанції кімната №519 по вул.Димитрова,64 в м. Дніпропетровську була виділена ОСОБА_3, останній вселився до неї разом з сім'єю на відповідних правових підставах, а саме: на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" про виділення кімнати, з наступним затвердженням списку на отримання житла рішенням виконавчого комітету та видачею виконавчим комітетом ордеру на вселення, тобто у відповідності до вимог ст.ст.51-53,58 ЖК України. При цьому будь-яких рішень про виділення (надання) ОСОБА_2 кімнати №519 по вул.Димитрова,64 в м. Дніпропетровську ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" на момент виділення цієї кімнати ОСОБА_3 та в подальшому, не приймалось.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що при вирішенні питання про виділення зазначеної вище кімнати №519 ОСОБА_3 не були порушені права ОСОБА_2, а тому його позовні вимоги щодо скасування рішення президії профспілкової організації та адміністрації ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" від 13 травня 2002 року про виділення ОСОБА_3 кімнати АДРЕСА_3; визнання незаконним рішення №143/3 від 21 червня 2002 року виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради в частині повторного заселення ОСОБА_3; визнання недійсним ордеру №4710 серії Б на кімнату АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_3, свідоцтва про право власності від 06 серпня 2002 року на кімнату АДРЕСА_3; виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1. з вказаної кімнати №519; зняття їх з реєстрації та скасування реєстрації КП «ДМБТІ» права власності ОСОБА_3 на кімнату №519 задоволенню не підлягають.
Крім того, суд вірно вказав, що вимога ОСОБА_2 щодо зобов'язання профспілкового комітету та адміністрації ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" розглянути його заяву від 02 грудня 1998 року про виділення йому житла в будинку №64 по вул. Димитрова в М.Дніпропетровську також не підлягає задоволенню, оскільки на теперішній час будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КВ ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська, а тому питання щодо виділення кімнат у вказаному будинку на теперішній час не належить до компетенції ЗАТ «Дніпропетровський меблевий комбінат».
Відповідно ст.ст.256,257 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, протягом строку передбаченого позовною давністю; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
Судом було встановлено, що про факт отримання відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кімнати №519 по вул.Димитрова,64 в м.Дніпропетровську, позивачу ОСОБА_2 було відомо ще на момент звернення до суду з позовом 08 листопада 2002 року, але зазначені вище позовні вимоги були заявлені ОСОБА_2 лише 02 березня 2009 року при подачі уточненої позовної заяви. Доказів щодо поважності причин пропуску встановленого законом трирічного строку для звернення до суду ОСОБА_2 не надав. Тому суд правильно прийшов до висновку, щодо обґрунтованості посилань представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради на пропуск позивачем ОСОБА_2 строків позовної давності та зазначив, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити також в зв'язку з пропуском строків позовної давності.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суд виходив з наступного.
Сумісним засіданням президіума профспілкової організації та адміністрації ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" від 13 травня 2002 року було постановлено про надання дозволу ОСОБА_3 на зайняття квартири АДРЕСА_3. При цьому зазначено про надання дозволу профкому разом з адміністрацією на перепрописку ОСОБА_3 з кімнати №118 в квартиру №519 при умові звільнення та переоформлення кімнати №118 відповідно до законодавства. Отже суд прийшов до вірного висновку, що на вказаному засіданні не приймалось рішення щодо зобов'язання ОСОБА_3 передати вищевказану квартиру.
Крім того, суд вірно зазначив, що у вказану квартиру №118 ОСОБА_3 вселився на підставі виданого в передбаченому законом порядку ордеру та на час прийняття оскаржуваного рішення, ця квартира належала йому на підставі свідоцтва про право власності. Законність видачі ордеру та свідоцтва на теперішній час ніким не оспорюється та не скасовані. До того ж, як було зазначено раніше на теперішній час будинок АДРЕСА_1 передано на баланс КВ ЖРЕП Кіровського району М.Дніпропетровська, а тому питання щодо прописки, виписки громадян та надання приміщень у вказаному будинку не відноситься до компетенції адміністрації та профкому ЗАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат"
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку, що оскаржуване рішення не створює ніяких правових наслідків для відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не порушує їх права на володіння та розпорядження належною їм квартирою АДРЕСА_1
Колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді