Справа № 2-6815/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

 08 листопада 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Алексєєва А.П., при секретарі Сокіл Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (далі – МКП «Миколаївводоканал») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, -

встановив:

 26 липня 2010 року МКП «Миколаївводоканал» звернулося до суду з позовом до     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за спожиті послуги водопостачання і водовідведення у розмірі 997,02 гривень, а також витрат пов’язаних зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень .

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів 757,40 грн., у зв’язку з частковою оплатою відповідачами боргу.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, причину неявки суду не повідомили, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

За згодою представника позивача справа розглядалась відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточненні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Так судом встановлено, що відповідачі мешкають АДРЕСА_1 в  м. Миколаєві. Відповідно до довідки Ф-3 від 18.08. 2009 року оформлено окремий особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1, яка є основним квартиронаймачем.

Оплата за надані послуги з водопостачання та водовідведення не здійснюється. Розрахунок заборгованості проведено за період з 01 липня 2004 року по 08 липня 2010 року.

            З позову вбачається, що письмовий договір між позивачем та відповідачем з надання   послуг водопостачання та водовідведення  не укладався, а договірні відносини фактично мають місце при надані послуг, виставлених розрахунків по затверджених тарифах, обліку сплати наданих послуг за допомогою  розрахункових книжок.

           Відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ст. 206 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі.

 В зв’язку з тим, що договір постачання послуг водопостачання та водовідведення  Цивільним кодексом України не віднесено до переліку договорів, які обов’язково укладаються у письмовій формі, недодержання позивачем та відповідачем письмової форми відповідно до ст. 218 ЦК України не мають наслідком його автоматичну недійсність.

Таким чином, між позивачем та відповідачами склалися договірні відносини з надання та споживання послуг водопостачання та водовідведення . Тому, в зв’язку з порушенням відповідачами взятих на себе зобов’язань по сплаті за надані послуги, право позивача на отримання оплати підлягає захисту.

 Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають в займаному житловому приміщенні, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.    

Відповідачі користуються послугами з водопостачання та водовідведення, але оплату за одержані послуги не здійснює, у зв’язку з чим станом на 08 липня 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 757,40 гривень.

Позивач свої обов’язки щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення виконував у повному обсязі та належним чином. Нарахування за надані послуги виконувались відповідно до норм, затверджених рішенням Миколаївської міської ради  № 385 від 26 червня 1998 року, а саме, холодне водопостачання, газопостачання, за нормою 9/0,00 куб. м. на одну людину на місяць.

Згідно ст. 526 ГК України, відповідачі повинні виконувати зобов’язання по оплаті послуг, наданих МКП «Миколаївводоканал».

Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України наймач зобов'язаний щомісячно вносити оплату за комунальні послуги.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 у 2004 році була неповнолітньою, а тому сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Оскільки на даний час заборгованість відповідачами не сплачена, суд вважає, що уточненні вимоги  про стягнення заборгованості у  розмірі 757,40 гривень підлягають задоволенню.

    Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем при пред’явленні позову було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

           Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з відповідачів підлягає стягненню державне мито у дохід держави у розмірі        51,00 гривні.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 212-215 ЦПК України, суд –

  вирішив:

            Уточнений позов МКП «Миколаївводоканал» задовольнити.

            Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь МКП «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення у сумі 757,40 гривень у солідарному порядку.

            Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь МКП «Миколаївводоканал» понесені судові витрати на оплату інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи в сумі по 15,00 гривень з кожного.

            Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 державне мито на користь держави у розмірі по 25,50 гривень з кожного.

Рішення  набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через місцевий суд в порядку визначенному ст. 294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Суддя                                                                                                                                     А.П. Алексєєв