Справа № 2-5645/2010 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Алексєєва А.П., при секретарі Сокіл Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” (далі – ПАТ „ОТП Банк”) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
20 травня 2010 року ПАТ „ОТП Банк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 259 945,67 гривень та понесені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у сумі 256 987,04 гривень, оскільки станом на 02 вересня 2010 року офіційний курс долара США становив 7,8864 гривень за 1 дол. США, а також понесені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень обставини, викладені в позові підтвердив, просив суд позов задовольнити.
Відповідачі до судового засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили, про час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рiшення на пiдставi наявних у справi доказiв.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 22 березня 2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» у відповідності до ст. 1 нової редакції статуту АТ«ОТП Банк», зареєстрованої Національним банком України 18 червня 2009 року, реєстраційний № 273, було укладено кредитний договір № МL-400/072/2007 , зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього.
Також, з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором 22 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-400/073/2007, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 поручився за ОСОБА_1 перед позивачем щодо повернення позики на умовах кредитного договору.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 вказаного кредитного договору, позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 36 540,00 доларів США на оплату комісії банку та споживчі цілі строком до 22 березня 2014 року зі сплатою за користування кредитом фіксованої процентної ставки, розмір якої становить 13,99% річних. Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав належним чином.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Позивачем зазначене зобов’язання виконано в повному обсязі.
Зобов’язання за кредитним договором, що передбачені підпунктом 1.5 кредитного договору, щодо своєчасності повернення кредиту, як це визначено в графіку повернення кредиту та сплати процентів, відповідач, починаючи з 07 квітня 2008 року не виконує, що потягнуло виникнення простроченої заборгованості.
В зв'язку з тим, що відповідачем не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі п. 1.9. кредитного договору здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем ОСОБА_1 її зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. 26 жовтня 2009 року відповідачу ОСОБА_1 направлено поштою вимогу №22-2/218441 від 20 жовтня 2009 року про погашення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але станом на теперішній час вона відповідачем не виконана, сума заборгованості позивачу не сплачені.
Станом на 15 березня 2010 року заборгованість відповідачів по кредиту за кредитним договором складає 29645,33 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02 вересня 2009 року складає 233 794,93 гривень. За період з 22 березня 2007 року по 15 березня 2010 року заборгованість відповідачів по відсоткам за кредитним договором складає 2654,26 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02 вересня 2009 року складає 20 932,57 гривень.
Відповідно до п. 4.1.1. кредитного договору від 22 березня 2007 року № № МL-400/072/2007, укладеного між ЗАТ „ОТП Банк” та ОСОБА_1 за порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1 % відсоток від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення, пеня сплачується додатково до прострочених сум. Таким чином, за несвоєчасне повернення кредиту за період з 07 квітня 2008 року по 28 вересня 2009 року відповідачеві нарахована пеня в розмірі 2184,54 гривень.
Відповідно до п. 4. 1. 2. кредитного договору від 22 березня 2007 року № МL-400/072/2007, укладеного між ЗАТ „ОТП Банк” та ОСОБА_1 , за прострочення зобов'язань за кредитним договором понад 15 календарних днів, відповідачі крім пені, додатково сплачують на користь позивача штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених зобов'язань, але не менше ніж 25,00 гривень.
Згідно з п. 4.1.3. ст. 4 частини 2 вказаного кредитного договору, за прострочення зобов'язань за кредитним договором понад 30 календарних днів, відповідачі, крім пені та штрафу, додатково сплачують на користь позивача штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених зобов'язань, але не менше ніж 50,00 гривень.
Так, за несвоєчасне повернення кредиту відповідачеві нарахований штраф в розмірі 75,00 гривень.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.
Відповідно до п. 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в результаті настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.
Згідно з п. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення частини кредиту за графіком кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася поверненню по графіку та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК до повного погашення кредиту, оскільки він наданий на умовах платності за його користування. Відповідач не виконує своє кредитне зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимоги виникають у випадках встановлених законом.
Згідно зі змістом ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо.
Відповідно до п. 1 ст. 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв’язку з тим, що відповідачем ОСОБА_1 не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивач на підставі п. 1.9. кредитного договору та п. 3.1, 3.2 договору поруки здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором в повному обсязі. Так, 16 грудня 2009 року відповідачу ОСОБА_2 направлено поштою вимогу №22-2/218444 від 20 жовтня 2009 року про погашення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але станом на теперішній час вона відповідачем не виконана, сума заборгованості позивачу не сплачені.
Таким чином, на теперішній час кредитна заборгованість відповідачів не ліквідована, невиконання відповідачами зобов'язань за кредитним договорам по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредитам, процентів за користування кредитами є порушенням умов договору та норм ЦК України. У зв’язку з чим слід позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню на користь позивача понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 1700,00 гривень, інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 208-218 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ПАТ „ОТП Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ „ОТП Банк” заборгованість за кредитним договором в сумі 256 987,04 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „ОТП Банк” понесені витрати по сплаті державного мита в сумі 850,00 гривень, а також витрати по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ „ОТП Банк” понесені витрати по сплаті державного мита в сумі 850,00 гривень, а також витрати по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60,00 гривень.
Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та порядок, визначений ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданої протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя А.П. Алексєєв
- Номер: 6/263/44/2018
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-5645/2010
- Суд: Жовтневий районний суд м. Маріуполя
- Суддя: Алексєєв Андрій Павлович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.03.2018
- Дата етапу: 11.07.2018