Справа № 22Ц-6394/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Міланіч А.М.
Категорія 45 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Ходаковській А.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Озерської сільської ради Бородянського району Київської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, відновлення меж земельної ділянки, відшкодування майнової та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою,
встановила:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Озерської сільської ради про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, відновлення меж земельної ділянки, відшкодування майнової та моральної шкоди. Позов обгрунтовувала тим, що після смерті її батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона успадкувала 1/3 частину будинку, розташованого по АДРЕСА_1 Ухвалою Бородянського районного суду від 29.09.1989 року затверджена мирова угода, укладена між нею та ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_4 до неї про поділ будинку. За умовами мирової угоди ОСОБА_4 виділено 66/100 частину будинку, а їй – 34/100 частин будинку. У 1989 році ОСОБА_4 продав свою частку ОСОБА_5 Після смерті у 2004 році ОСОБА_5., зазначену частку успадкував ОСОБА_7 і 24.02.2005 р. подарував її ОСОБА_2
Позивачка зазначає, що оскільки Земельний кодекс УРСР 1971 року не передбачав переходу права користування земельною ділянкою у зв‘язку з переходом права власності на будинок, то рішенням правління колгоспу «Серп і Молот» від 12 травня 1987 року їй виділена присадибна земельна ділянка розміром 0,15 га. На підставі цього рішення вона встановила огорожу, якою відокремила свою ділянку від ділянки ОСОБА_4
Відповідно до кадастрових обмірів у 1991 році за позивачкою була закріплена земельна ділянка розміром 0,31 га, а за ОСОБА_5 – 0,16 га.
Рішенням виконкому Озерської сільської ради від 26 березня 1997 року позивачці передана у власність земельна ділянка площею 0,24 га.
29.04.2005р. Озерською сільською Радою був складений акт узгоджувальної комісії про зміну меж земельних ділянок співвласників будинку, а рішенням вісімнадцятої сесії четвертого скликання того ж дня цей акт було затверджено та передано у приватну власність ОСОБА_2 0,23 га таким чином, що сад позивачки з багаторічними деревами та частиною огороду переходив у користування ОСОБА_2
Постановою Бородянського районного суду від 31.01.2006 року визнано незаконним рішення вісімнадцятої сесії четвертого скликання Озерської сільської Ради від 29.04.2005р. в частині затвердження акту узгоджувальної земельної комісії від 29.04.2005р. з встановленням меж користування між співвласниками будинку АДРЕСА_1 закріплення та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,23 га.
У серпні 2005 року ОСОБА_2 отримала державний акт на земельну ділянку площею 0, 23 на підставі рішення, яке у січні 2006 року визнане судом незаконним. Тому зазначений державний акт на земельну ділянку необхідно визнати недійсним.
Реєстрація договору дарування 66/100 будинку на ім'я ОСОБА_2 проводилась її представником ОСОБА_8 на підставі доручення, в якому про реєстрацію права власності на частину будинку не зазначено, доручення укладено без додержання вимог закону. Тому реєстрація права власності 66/100 часток будинку по АДРЕСА_1 є незаконною.
Постановою Бородянського районного суду від 01.2006 року встановлено, що позивачка користується земельною ділянкою розміром 0,15 га з 1987 року, 0,31 га з 1995 року, 0,24 га з 1997 року. Це свідчить про відкрите і безперервне користування позивачкою земельною ділянкою понад 15 років.
Позивачка просила визнати недійсним державний акт на земельну ділянку площею 0, 23 га виданий на ім‘я ОСОБА_2 02.08.2005 року. Зобов‘язати Бородянський районний відділ Київської регіональної філії ДП «Центр державногго земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на ім‘я ОСОБА_2 Визнати незаконним реєстрацію договору дарування 66/100 частин будинку. Визнати межі користування земельної ділянки позивачки за її фактичним використанням протягом 15 років та зобов'язати Озерську сільську Раду передати позивачці зберігання межові знаки. Стягнути з відповідачів на відшкодування майнової шкоди 6000 гривень, та на відшкодування моральної шкоди 15000 гривень.
ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Озерської сільської ради, яким просила визначити порядок користування земельною ділянкою розміром 0,51 га біля будинку АДРЕСА_1, виділивши їй в користування ділянку, що становить 66/100 частин від загального розміру присадибної ділянки 0,51 га, а ОСОБА_1 виділити 34/100 частин ділянки.
Рішенням Бородянського районного суду від 15 квітня 2010 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Постановлено встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1
Виділити в обособлене користування ОСОБА_2 ділянку розміром 2335 кв.метрів в межах відповідно до виданого їй 2 серпня 2005 року державного акта на право власності на землю.
Виділити в обособлене користування ОСОБА_1 земельну ділянуку розміром 2404 кв.метр в межах відповідно до висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року.
Залишити в спільному користуванні сторін земельну ділянку розміром 481 кв. метр в межах відповідно до висновку спеціаліста-будівельника від 20 лютого 2007 року.
Стягнути з позивачки на користь відповідачки на відшкодування витрат на правову допомогу 400 гривень.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з таких підстав.
Встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 серпня 1987 року позивачка ОСОБА_1 успадкувала 1/3 частину житлового будинку
АДРЕСА_1
Ухвалою Бородянського районного суду від 29.09.1989 року затверджена мирова угода, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ будинку. За умовами мирової угоди ОСОБА_4 виділено 66/100 частину будинку, а ОСОБА_1 – 34/100 частин будинку. У 1989 році ОСОБА_4 продав свою частку ОСОБА_5 Після смерті у 2004 році ОСОБА_5., зазначену частку успадкував ОСОБА_7 і 24.02.2005р. подарував її ОСОБА_2
Земельний кодекс УРСР 1971 року не передбачав переходу права користування земельною ділянкою у зв‘язку з переходом права власності на будинок у сільському населеному пункті, тому до ОСОБА_1 не перейшло право користування земельною ділянкою з переходом права власності на частину будинку.
Рішенням правління колгоспу «Серп і Молот» від 12 травня 1987 року ОСОБА_1 виділена присадибна земельна ділянка розміром 0,15 га. Акт відведення земельної ділянки розміром 0,15 га в натурі і докази про його складання відсутні.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу УРСР 1971 року приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами між цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
Оскільки відсутній акт відведення ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0, 15 га, то неможливо визначити межі наданої їй в користування земельної ділянки розміром 0,15 га.
Рішенням виконкому Озерської сільської ради від 26 березня 1997 року позивачці передана у власність земельна ділянка площею 0,24 га. Акт відведення позивачці у 1997 році на підставі зазначеного рішення виконкому земельної ділянки розміром 0,24 га в натурі відсутній і докази про його складання відсутні. У акті про погодження та встановлення в натурі зовнішньої межі земельної ділянки від 18 травня 2005 року не зазначений розмір земельної ділянки ОСОБА_1
Копія абриса, виготовленого у 1994 році, що на аркуші справи 236, не є актом відведення земельної ділянки в натурі на підставі рішення Озерської сільської ради від 26 березня 1997 року про передачу у власність земельної ділянки.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України 1991 року право власності на землю чи право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості ) і одержання документа, що посвідчує право власності чи право користування землею, забороняється.
Оскільки відсутній акт відведення ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0, 24 га, то неможливо визначити межі наданої їй у власність земельної ділянки розміром 0,24 га.
Актом узгоджувальної комісії від 29 квітня 2005 року запропоновано закріпити за ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,23 га, яка буде прилягати до її частини будинку, а за ОСОБА_1 закріпити земельну ділянку 0,24 га, яка буде прилягати до її частини будинку. У сумісну власність їм виділити 0,048 га.
Рішенням вісімнадцятої сесії четвертого скликання Озерської сільської ради від 29 квітня 2005 року затверджено вказаний акт узгоджувальної комісії від 29 квітня 2005 року. Закріплено за ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,23 га, яка буде прилягати до її частини будинку. Зазначену земельну ділянку виділено ОСОБА_2 для обслуговування частини будинку і ця земельна ділянка передана ОСОБА_2 приватну власність. За ОСОБА_1 закріплено земельну ділянку площею 0,24 га, яка буде прилягати до її частини будинку. Земельна ділянка площею 0,048 га виділена для обслуговування господарських споруд та проїзду до будинку у сумісну власність.
2 серпня 2005 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2335 га на підставі рішення Озерської сільської ради від 29 квітня 2005 року.
Постановою Бородянського районного суду від 31 січня 2006 року визнане незаконним рішення вісімнадцятої сесії четвертого скликання Озерської сільської ради від 29 квітня 2005 року в частині затвердження акта узгоджувальної комісії від 29 квітня 2005 року з встановленням меж землекористування між співвласниками будинку АДРЕСА_1, закріплення та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,23 га.
Оскільки відсутні належні докази про межі та конфігурацію земельної ділянки, переданої у власність позивачці, а загальний розмір ділянки позивачки 0,24 га не зменшений при видачі державного акта ОСОБА_2, то суд дійшов правильного висновку про те, що видачею ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,2335 га права позивачки не порушені.
Доводи апелянта про те, що у 90-х роках за нею була закріплена земельна ділянка розміром 0,31 га є необгрунтованими, оскільки відсутнє рішення про надання позивачці земельної ділянки розміром 0,31 га та акт про відведення такої ділянки в натурі.
Та обставина, що рішення Озерської сільської ради від 29 квітня 2005 року постановою суду скасоване не спростовує висновків суду, оскільки скасування рішення сільської ради не є обов‘язковою підставою для задоволення позову про визнання недійсним виданого відповідачці державного акта, якщо при його видачі не порушені права позивачки.
З урахуванням наведеного рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 в позові необхідно залишити без змін.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що сторонам необхідно визначити порядок користування земельною ділянкою.
З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не грунтується на законі та обставинах справи.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
Сторонам не надавалася земельна ділянка у спільну часткову власність.
Оскільки позивачка набула право власності на частину будинку у 1987 році, то до неї не переходило право користування земельною ділянкою відповідно до частки у праві власності на будинок, а земельна ділянка повинна була надаватися їй в порядку відведення.
За таких обставин у сторін не виникло право спільної часткової власності на присадибну земельну ділянку.
Розміри та межі земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_2, визначається виданим їй державним актом на право власності на земельну ділянку.
За таких обставин суд не мав підстав для визначення порядку користування земельною ділянкою, тому рішення в частині спору про визначення порядку користування земельною ділянкою необхідно скасувати і ухвалити в цій частині спору нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Бородянського районного суду від 15 квітня 2010 року скасувати в частині спору за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою і ухвалити в цій частині спору нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді
Справа № 22Ц-6394/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Міланіч А.М.
Категорія 45 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Ходаковській А.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Озерської сільської ради Бородянського району Київської області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, відновлення меж земельної ділянки, відшкодування майнової та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою,
встановила:
Враховуючи, що для складення рішення в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти його складення до 17 грудня 2010 року, проголосивши резолютивну частину.
Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Бородянського районного суду від 15 квітня 2010 року скасувати в частині спору за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою і ухвалити в цій частині спору нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1, Озерської сільської ради про визначення порядку користування земельною ділянкою.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді