№2-4822/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             10 вересня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Алексєєва А.П., за участю секретаря Сокіл Ю.М., представника позивача  Бондар А.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Намив-1” (далі – ТОВ   „Намив-1”) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

22 квітня 2010 року ТОВ  „Намив-1” звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо відшкодування заборгованості в солідарному порядку за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2864,89 гривень, а також витрат пов’язаних зі сплатою коштів на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 30,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутністю відповідача в порядку заочного провадження.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, заперечень проти позову не надали.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідачів в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

 Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ТОВ «Намив-1» є балансоутримувачем житлових будинків територіальної громади      м. Миколаєва в Заводському районі. Надає послуги з утримання і проводить розрахунки з споживачами на підставі протоколу засідання конкурсної комісії Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради №9 від 15 травня 2007 року та Договору на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та ТОВ «Намив-1».

Згідно довідки Ф-3 №816 від 08 квітня 2010 року відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі та утриманні ТОВ «Намив-1». На її ім’я відкрито особовий рахунок №50060900 та оформлено абонентську книжку для розрахунків.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,                       ст. 68 Житлового кодексу України та положень ст. 7 Правил користування приміщення житлових будинків №572 від 08 жовтня 1992 року боржник зобов’язаний оплачувати за житлово-комунальні послуги у встановлені строки та у встановленому розмірі.

Згідно зі ч. 3 ст. 156   Житлового кодексу України споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Так, відповідачі порушують свої зобов’язання, за період з 01 червня 2007 року по         31 березня 2010 року не оплачують експлуатаційних витрат по утриманню будинку та прибудинкової території (квартирної плати), у зв’язку з чим виникла заборгованість з урахуванням здійснених виплат за листопад 2007 року у сумі 299,30 гривень.

Таким чином, станом на 01 квітня 2010 року заборгованість складає 2864,89 гривень, яка на теперішній час не погашена.  Тому, в зв’язку з порушенням відповідачами взятих на себе зобов’язань по сплаті за надані послуги  право позивача на отримання оплати підлягає захисту.

             На підставі вищевикладеного, у відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, Закону України «Про  житлово-комунальні послуги », ст. 156 ЖК України, суд дійшов до висновку, що відповідач не виконує зобов’язання щодо оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв’язку з чим  з  нього слід стягнути на користь позивача  заборгованість в розмірі 2864,89 гривень.

            Також, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем при пред’явленні позову було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень, які підлягають стягненню в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача.

              Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку державне мито у дохід держави у розмірі 51,00 гривні.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 213,214,215 ЦПК України, суд  

                                                               ухвалив:

1. Позов ТОВ „Намив-1” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку   на користь ТОВ „Намив-1” заборгованість в розмірі  2864,89 гривень.

3. Стягнути з ОСОБА_2   на користь ТОВ  „Намив-1” витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 15,00 гривень, а також судовий збір на користь держави в розмірі 25,50 гривні.

4. Стягнути з ОСОБА_3   на користь ТОВ  „Намив-1” витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 15,00 гривень, а також судовий збір на користь держави в розмірі 25,50 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя                                         А.П. Алексєєв