Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 10669/10 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2010 року
в справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач з 2006 року по 2010 рік зазначені виплати не нараховував та не виплачував, у зв’язку з чим вона 30.06.2010 року направила письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити відповідні нарахування та виплати на що отримала відмову. Крім того зазначала, що їй вказаними діями відповідача спричинено моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях які призвели до гіпертонічної кризи та порушення привичного устрою життя.
Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд, визнати противоправними дії відповідача, стягнути недоплачену суму надбавки до пенсії як дитині війни у сумі 7528.20 грн. за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.07.2010 року та моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2010 року у позові ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні., оскільки він не відповідає обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права.
За правилами ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно п.4 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження по справі з підстав, визначених ст. 205 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, за позовом ОСОБА_3, з яким вона звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя у липні 2010 року в порядку цивільного судочинства, є оскарження дій Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо не нарахування щомісячної соціальної допомоги дітям війни.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшовши правильного висновку про те, що з 09 вересня 2010 року, у відповідності до Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2010, всі справи у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, невірно застосував норми ст.. 205 ЦПК України.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Визначившись, що з 09 вересня 20120 року розгляд справ, пов’язаних із соціальними виплати віднесено до юрисдикції адміністративних судів, суд помилково відмовив у позові, а не закрив провадження у справі.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду па підставі ч.1 ст..310 ЦПК України, із закриттями провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК України, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 303,205,307,310,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2010 року у цій справі скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни та моральної шкоди закрити.
Роз’яснити позивачу ОСОБА_3 її право на звернення за захистом порушеного права в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: